Папа: Гармонія між поглядом науки та віри допомагає збагнути всесвіт

Дослідження всесвіту дає людині нові можливі горизонти розуміння. Але людські знання не можуть відповісти на всі запитання, які космос у своїй надзвичайній безмежності ставить не лише перед світом науки. Такими думками Папа Франциск поділився з учасниками 16-ї літньої школи, організованої Ватиканською Обсерваторією, приймаючи їх у четвер, 14 червня 2018 року. Щорічна формаційна зустріч відбувається від 4 до 29 червня на тему: «Зоряна мінливість в епоху великих досліджень».

Співпраця між народами і культурами

Вітаючи викладачів і студентів, Святіший Отець звернув увагу на те, що вони походять з різних країн та різних культур, а також мають різні спеціалізації. «Це пригадує нам про те, як різноманітність може об’єднати задля спільної дослідницької мети, й те, як успішність праці залежить також від різноманітності, адже саме завдяки співпраці між людьми з різним підґрунтям приходить спільне розуміння нашого всесвіту».

За словами Глави Католицької Церкви, також і тема занять, що стосується мінливості зір у світлі нових великих астрономічних досліджень, є плодом наукової праці, що походить із співпраці між різними країнами та спільних трудів багатьох вчених. І лише «працюючи в команді» можливо «надати сенс усім цим новим відомостям».

«Всесвіт є безмежним, і крок за кроком, як зростає наше розуміння його, зростає також необхідність навчитися управляти потоками інформації, що надходять до нас з багатьох джерел. Можливо, той спосіб, яким ви опрацьовуєте таку велику кількість даних, може дати надію також і тим, які в світі почуваються збитими з рівноваги внаслідок інформаційної революції інтернету та соціальних мереж», – сказав Святіший Отець.

Не вдовольнятися зручним агностицизмом

Як зауважив далі Папа, у світлі такої великої кількості інформації, перед обличчям величезного всесвіту, «почуваємося маленькими і може прийти спокуса думати, що ми нічого не значимо». Й у цьому «нема нічого нового», адже кілька тисяч років тому псалмоспівець запитував: «Коли на небеса спогляну, твір твоїх пальців, на місяць та на зорі, що створив єси, то що та людина, що згадуєш про неї, людська істота, що про неї дбаєш?» – але додає: «Мало чим зменшив єси її від ангелів, славою й честю увінчав її».

«Завжди важливо, щоб ми, як вчені та як віруючі, розпочинали від допущення, що існує ще багато, чого ми не знаємо. Але однаково важливо ніколи не вдовольнятися перебуванням у зручному агностицизмі. Так само, як ми не повинні думати, що вже все знаємо, так ніколи не слід боятися ще чогось навчитися», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що завданням вченого є «пізнавати всесвіт, бодай частково; пізнавати те що знаємо, і те, чого ще не знаємо і як можемо прямувати до того, щоби знати більше».

Гармонія між формами пізнання

Як підкреслив Папа, існує також інший погляд, метафізичний, який «розпізнає Першопричину всього, сховану від засобів вимірювання». Є також ще один – погляд віри, який «приймає Об’явлення». «Гармонія між цими різними планами пізнання веде нас до зрозуміння, а розуміння, сподіваємося, відкриває на Мудрість», – додав він.

Святіший Отець зазначив, що завдяки нам, «людським істотам», всесвіт може, так би мовити, «усвідомлювати себе самого та Того, Який нас створив». Мова йде про «дар, супроводжуваний взаємною відповідальністю, даний нам, як мислячим істотам та тим, які творять стосунки».

«Але як людські істоти, ми є чимось більшим, ніж мислячими та раціональними. Ми є також особами, наділеними почуттям цікавості, що спонукає пізнавати дедалі більше; створіннями, які трудяться над тим, щоб вчитися і ділитися тим, чого навчилися, відчуваючи приємність від цього. Ми є особами, які люблять те, що роблять, та відкривають в любові до всесвіту передсмак тієї божественної любові, Яка споглядаючи створіння, проголосила, що воно було добрим».