Важкі питання. «Ворожіння» по Біблії?

ПИТАННЯ: Як ставитися до практики пошуку випадкових місць в Біблії для відповіді на нагальні життєві питання?

ВІДПОВІДЬ: Наскільки доречно і правильно шукати в Святому Письмі безпосередню відповідь на власні потреби та питання? Чи не є така практика спокусою Господа?

Дійсно, Біблія – це не чарівна книга, але одкровення Бога людям. Це одкровення поступове, воно відбувається всередині цілої історії. Ця довга і важка історія має своєї кульмінацією Ісуса Христа, який помер і воскрес заради нас. Біблія є історією порятунку, одкровення любові між Богом і Його народом. Безумовно, перечитувати фрагменти цієї історії, нехай навіть і випадкові, – це добра справа, але все повинно відбуватися з вірою і з усвідомленням вищесказаного: потрібно пам’ятати, що кожен рядок Біблії є частиною єдиного цілого, яке не можна розбивати. В іншому випадку пошук відповідей уподібнюється марновірству. Пошук відповідей на випадково відкритій сторінці зазвичай відносять до різновиду спокуси Бога, тобто спробі схилити Його до того, щоб Він виявив Себе за допомогою наших, людських, засобів. Крім того, є ризик, що ми витлумачимо рядок зі Святого Письма саме так, як хочеться нам.

Читання Святого Письма повинно супроводжуватися молитвою і здійснюватися в єднанні з Церквою. При необхідності для його тлумачення потрібно вдаватися до допомоги власного парафіяльного настоятеля або іншої знаючої людини. Існують різні схвалені церковною владою посібники, які допомагають читати Біблію в певному порядку (причому ці схеми можуть бути різними в залежності від контексту, від категорії читачів і т.д.), в них пропонуються короткі коментарі. Але для всієї Церкви існує єдиний порядок біблійних читань на літургії: саме він в першу чергу повинен служити путівником на кожен період літургійного року і життя віруючого.

Ті, хто вдаються до практики пошуку відповідей на випадково відкритій сторінці Біблії, хочуть розпізнати волю Бога в своєму конкретному випадку. Але коли ми шукаємо волю Господа, ніколи не можна нехтувати загальними критеріями розважливості.

Разом з тим не можна заперечувати, що в житті багатьох святих, а можливо, і наших знайомих, саме випадкове слово з Біблії зіграло вирішальну роль для навернення або для розпізнавання власного шляху.

Святий Августин, наприклад, почув голос, який повторював: «Візьми і читай». І оскільки в той момент він мучився проблемою життєвого вибору, він сприйняв цей голос як послання згори, як натхнення Святого Духа, відкрив Святе Письмо і відразу ж натрапив на відому фразу: «Як день, – поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей.»(Рим 13,13). Безсумнівно, пошук випадкових місць в Біблії для відповіді на наші нагальні питання може привести до спокус, до збентеження і обману. Щоб уникнути цього, повторюємо, треба пам’ятати, що Слово Боже – це одкровення Бога Своєму народу протягом всієї історії спасіння, і тлумачення прочитаного не може бути довільним.