Владика Венедикт: «Цінуймо життя, цінуймо одні одних, цінуймо зустрічі, бо це Бог дає»

Такими словами підсумував Преосвященний владика Венедикт, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ зустріч паломників, котрі відвідали Святу Землю у 2014 р.

Торкаючись різних питань і тематик, які були виголошені на зустрічі, єпископ звернув увагу на вміння слухати кожну особу. «Я вважаю, що Бог може промовити через кожну людину. Ми є хронічно неуважними, а тому не можемо побачити Бога, Котрий діє», – сказав владика Венедикт.

На переконання Єпископа, ми мали величезну ласку, що могли пізнати Бога, Котрий діяв у цій частині землі. «Наші попередні покоління – діди, прадіди – не могли цього побачити, доторкнутися так, як ми, а для нас це була величезна ласка», – звернув увагу владика Венедикт і заохотив бути готовими до всього, що йде від Господа. «Якщо Бог удостоїть нас поїхати на Святу Землю ще раз – Слава Богу. Якщо в якесь інше місце – Слава Богу. Якщо удостоїть досвідчувати Його тут, на місці, – добре», – додав єпископ.

Практично кожен присутній на цій зустрічі по-особливому дякував владиці Венедикту за його духовний провід на прощі, за його щоденні роздуми над Євангелієм і за ділення ними широкому колу читачів у мережі Facebook, на що духівник відповів. «Бог не зарезервував собі діяти через владику Венедикта, він діє через інших священиків, обставини, Інтернет, телебачення, мобільний зв’язок, через подію. Бога не можна прив’язати до когось, чи до чогось – Він завжди діє». «Це дуже небезпечно, коли мені хтось починає говорити, що є захоплений якоюсь особою, зачарований, бо прийде розчарування через те, що побачимо якийсь недолік цієї особи», – додав владика Венедикт. Він провів паралелі із життям святих, у котрих були різні моменти, «ті, де вони були сильними, міцними, а були і ті моменти, де вони проявляли свою слабкість», але це, за словами єпископа, вчить нас не ідеалізувати людину, а бачити у ній Господа.

Про дружбу та людську підтримку духівник зазначив: «Не раз казав, що тих самих людей, яких ми маємо за друзів, вірних друзів, хтось має за недругів, а хтось, хто є недругом для мене, – є товаришем для інших». Він додав, що якщо попросити когось про допомогу, вісім з десяти допоможуть. «Це для мене стало таким відкриттям. Людина з природи є доброю, просто вона не має відваги, чи бажання, чи не навчена робити добро в силу різних обставин», – зазначив владика Венедикт.

Щодо життєвих проблем, питання яких піднімалось на зустрічі, Єпископ висловився так: «Ми згадувалии про труднощі, проблеми, а я вам гарантую ці проблеми до кінця життя. Спокій буде лише на цвинтарі. Кажуть лікарі, що доки ти прокинувся і тебе щось болить – ти ще живеш», – сказав владика Венедикт. «Проблеми часом є незалежні від нас, бо обставини такі, але від нас залежить, чи ми є з Богом в тій ситуації. З Богом можемо пройти через ті проблеми, чи ситуації, обставини, просячи когось про допомогу, звертаючись про щось. Бо люди є добрими, люди готові допомогти», – додав єпископ.

Продовжуючи розмову, Владика поділився з присутніми своїм досвідом проповідництва. «На проповіді завжди є оце відчуття: чи тебе люди слухають, хочуть слухати, поглинають, – чи ні. Проповідь – це не монолог, а діалог, який ти чуєш. Люди образно мовчать, але ти відчуваєш діалог, бо вони щось досвідчують, переживають, щось хочуть тобі сказати», – поділився єпископ. «Колись не міг зрозуміти слова о. Василя Вороновського: «Чим більше людей – тим мені краще, легше говорити». Тепер щораз то більше починаю усвідомлювати ці слова. Чим більше людей – тим з більшою їх кількістю ти можеш спілкуватися», – додав владика Венедикт.

Дякуючи присутнім за теплу зустріч, єпископ акцентував на важливості і потрібності кожної особи Христовій Церкві. «Хочу підкреслити, що життя кожного з вас є важливим для Церкви, для священиків, для єпископів. Ми бачимо, що ви є тими, котрі християнство втілюють у своє життя. Часто, коли священик сповідає і бачить, що біля нього сповідається свята людина, то й йому хочеться самому клякнути в неї сповідатися, бо ти відчуваєш святість. Або коли ти бачиш, що хтось живе досконало – це тебе потягає», – поділився владика Венедикт і закликав допомагати одні одним іти дорогою спасіння. «Маємо підставляти плече одні одним, а не ноги, коли бачимо, що хтось із нас падає. Маємо підтримувати одні одних не йти цією дорогою», – запросив владика Венедикт.

Словами вдячності звернувся єпископ до учасників зустрічі. «Дякую Вам, що Бог нас звів на цій дорозі, чому саме – не знаю. Дякуймо Богові, що звів нас сьогодні тут, у храмі, бо це щось неповторне. Навіть коли ми зберемося знову завтра – це вже буде щось інакше. Кожна зустріч – неповторна і мила. Цінуймо життя, цінуймо одні одних, цінуймо зустрічі, бо це Бог дає».

Іванна Рижан