Затверджено новий статут Папської Академії «Pro Vita»

У Ватикані оприлюднено статут Папської Академії «Pro Vita» (за життя), який вступить в дію 1 січня 2017 року. Документ стверджує, що метою цієї установи, заснованої святим Іваном Павлом ІІ, є «захист і підтримка цінності людського життя та гідності особи».

Для досягнення цієї мети, перед академією стоять завдання з міждисциплінарної перспективи досліджувати проблеми, що стосуються підтримки й захисту людського життя, виховувати до культури життя через відповідні ініціативи, ясно та невідкладно інформувати провід Церкви, наукові інституції та медичні організації, засоби комунікації та громадськість про найважливіші результати своїх досліджень.

Академія вивчає та досліджує різні аспекти, що стосуються дбання про гідність людської особи на різних етапах її існування, взаємопошани між статями та поколіннями, захисту гідності кожної окремої людини, пропагування якості життя, що інтегруватиме матеріальні та духовні цінності в перспективі справжньої «екології людини».

Президія Академії складається з Президента, Канцлера та Управи. Призначення на ці посади здійснює Святіший Отець. До Управи, крім Президента, Віце-президента та Канцлера, призначаються шість радників, четверо з яких обираються серед членів Академії, один призначається на пропозицію Дикастерії в справах мирян, родини і життя, а шостим є Голова Інституту Івана Павла ІІ, що досліджує подружжя та сім’ю. Якщо Президентом та Канцлером не є духовні особи, то призначається Церковний Радник, що входить до Управи, а його завданням є дбати про те, щоб висловлювання Академії «за життя» були згідними з Вченням Церкви.

Папська Академія «за життя» складається зі звичайних членів, членів-кореспондентів, почесних членів та молодих дослідників. Звичайних членів, максимальна кількість яких може бути 80, призначає Папа, вислухавши думку Управи. Він також може призначати почесних членів. Управа, в свою чергу, призначає членів-кореспондентів, також членів з-поміж молодих дослідників, віком до 35 років.

Статут зазначає, що академіки обираються «без жодної релігійної дискримінації» з-поміж духовних осіб та мирян різних національностей, що є «експертами в дисциплінах, що стосуються людського життя», тобто, медицини, біології, богослов’я, антропології, права, соціології, тощо. Вони зобов’язуються «поширювати і захищати принципи цінності життя й гідності людської особи, інтерпретовані у спосіб, згідний з Вченням Церкви» та повинні брати участь у Загальних Асамблеях. Усі призначення – на п’ять років, з різною можливістю продовження мандату.

Для досягнення статутних цілей, Академія щороку проводить Загальну Асамблею, створює різні робочі групи й координує їхню діяльність, вивчає законодавство різних країн та основні течії мислення, що впливають на сучасну культуру життя, оприлюднює результати досліджень, організовує різні національні та міжнародні конгреси на біоетичні теми, формаційні курси в сфері біоетики, надсилає своїх представників для участі у важливих наукових, біомедичних, юридичних, політичних, філософських, харитативних і душпастирських ініціативах, співзвучних із своїми завданнями.

В інтерв’ю для Радіо Ватикану Президент Папської Академії “Pro Vita” архиєпископ Вінченцо Палья пояснив, що ці зміни вписуються в нове бачення Римської Курії, запропоноване Папою Франциском, з мотою вчинити її відповіднішою до викликів сьогодення. Зміни стосуються як змісту діяльності, так і структури.

Щодо першого, архиєпископ Палья звернув увагу на третій параграф першої статті, який «красномовно» вказує на те, що від Академії вимагається дбати про дослідження всього того, що стосується людської особи та її гідності під різними аспектами. А в тому, що стосується структури, припиняється існуюче раніше пожиттєве призначення академіків, що має на меті полегшити необхідне оновлення, а також відкрито простір для молодих дослідників.

Президент Папської Академії «за життя» підтвердив, що принцип недоторканості людського життя від зачаття до природної смерті залишається фундаментальним. Таким чином, завдання полягає в тому, щоб зробити вклад у підтримку досліджень в цьому гуманістичному баченні. «Я думаю, – додав архиєпископ Вінченцо Палья, – що бажанням Папи є не залишатися замкненими у власних межах, але входити до серця людського суспільства з всією тією спадщиною натхнення, яка дозволяє зробити позитивний вклад».