Апостольський Нунцій в Україні: Вибір Папи Римського стосується цілого світу, не тільки Церкви
Про те, наскільки несподіваним став вибір нового Папи Римського Лева XIV, очікування від нього, роль Папи в сучасній Католицькій церкві, ставлення покійного Папи Франциска до України та Української греко-католицької церкви — читайте в інтерв’ю Апостольського Нунція (посла Ватикану) в Україні Вісвальдаса Кульбокаса.
Головне:
- Чи стане новий Папа реформатором, як попередник?
- Як покійний папа Франциск збирався приїхати в Україну під час великої війни?
- Чи буде новий Папа активнішим у справі мирного врегулювання російсько-української війни?
Як і прогнозувалося, конклав кардиналів тривав недовго — білий дим з труби Сикстинської капели пішов вже на другий день. Але результат виборів нового Папи Римського став великою несподіванкою — в жодних прогнозах перед конклавом Роберт Прево не значився серед фаворитів.
Новий Папа — молодий за церковними мірками, тож вочевидь, керуватиме Католицькою церквою довго, має вдосталь часу та енергії, щоб реалізовувати свою політику, як всередині Церкви, так і у стосунках Ватикану із зовнішнім світом.
Для українців, і не лише для римо-католицької та греко-католицької спільнот, безумовно, ключовим є питання про те, як саме новий Папа вибудовуватиме своє ставлення до України та російської збройної агресії.
До попереднього Папи Франциска в українців було чимало претензій в цьому плані, зокрема через його неоднозначні висловлювання. «Папа не має дивізій, не має бригад, батальйонів. Має тільки слово, тільки моральний, духовний авторитет. І коли Папа повторював: „Діалог, діалог, діалог“, вже це саме слово означало, що „я не погоджуюсь з вашою російською ідеологією, яка вибирає війну як інструмент. Вибирайте діалог, якщо вам потрібно щось“, — пояснює РБК-Україна апостольський нунцій (де-факто, посол Ватикану) в Україні Вісвальдас Кульбокас.
Він додає, що попереду — величезна робота з українського боку, зокрема з боку медіа, для того, щоб сформувати правильне бачення ситуації в Україні вже за нового Папи.
Наскільки несподіваним став вибір нового Папи Римського? Чи має він потенціал стати Папою-реформатором, як Іван XXIII чи Франциск? Чи навпаки, варто очікувати змін у більш консервативний бік?
Дякуємо Богу за обрання нового Папи, Лева XIV.
Складно коментувати, чи для кардиналів це був вибір, про який вони вже думали перед конклавом, чи ні. Їм заборонено ділитись такою інформацією, тому не знаємо нічого про шлях, якому вони пройшли до обрання саме Лева ХIV.
Я особисто мало знаю нового Папу, з ним зустрівся тільки один раз, по конкретним питанням. Тому, щиро кажучи, не знаю, чи від Лева XIV можемо очікувати змін. В своїй першій промові після обрання він підкреслив свою подяку Папі Франциску. В мене таке враження, що його намір є продовжити служіння свого попередника Папи Франциска.
Як проходить процес «вступу на посаду» Папи — це більше духовний акт чи церемоніальний?
Я б сказав, церемоніальний, тому що вже морально, духовно після обрання, коли вже кандидат погоджується з результатом конклаву, він вже стає Папою. Вже духовно, морально вся церква починає прислухатися до його думки.
Потім він вибирає день, коли офіційно починає своє служіння. Я б сказав, це більш юридичний і церемоніальний аспект. І це, звичайно, через декілька днів, протягом тижня.
У ці дні багато говорять багато про проблеми у світі, на які вимушена реагувати Католицька церква. З огляду на це, якої ініціативи очікувати від нового понтифіка?
З того, що ми вже бачили під час дискусій між кардиналами перед конклавом, вони, звісно, спілкувалися і про глобальні проблеми всього світу, і про ті питання, які стосуються безпосередньо Церкви і церков. Наприклад, під час останнього засідання вони говорили про можливу спільну дату святкування Пасхи, про спадщину Нікейського собору, тобто це був такий більш екуменічний аспект. Але ясно, що сьогодні, наприклад, ми тут знаходимось в Україні, для нас агресія Росії проти України — це питання майже номер один. Але не тільки для України, навіть для всього світу.
Це не тільки тому, що кардинали, і весь світ розуміють, що на сьогодні вже не маємо чіткості стосовно міжнародного права, стосовно того, що таке право народів. Є величезний хаос. Тому Папа як голова Католицької церкви теж несе відповідальність за те, який моральний внесок Церква і релігія будуть робити в суспільство для життя цілого світу. Це з одного боку — як церква сама розуміє свою моральну роль у світі.
Головне:
- Чи стане новий Папа реформатором, як попередник?
- Як покійний папа Франциск збирався приїхати в Україну під час великої війни?
- Чи буде новий Папа активнішим у справі мирного врегулювання російсько-української війни?
Як і прогнозувалося, конклав кардиналів тривав недовго — білий дим з труби Сикстинської капели пішов вже на другий день. Але результат виборів нового Папи Римського став великою несподіванкою — в жодних прогнозах перед конклавом Роберт Прево не значився серед фаворитів.
Новий Папа — молодий за церковними мірками, тож вочевидь, керуватиме Католицькою церквою довго, має вдосталь часу та енергії, щоб реалізовувати свою політику, як всередині Церкви, так і у стосунках Ватикану із зовнішнім світом.
Для українців, і не лише для римо-католицької та греко-католицької спільнот, безумовно, ключовим є питання про те, як саме новий Папа вибудовуватиме своє ставлення до України та російської збройної агресії.
До попереднього Папи Франциска в українців було чимало претензій в цьому плані, зокрема через його неоднозначні висловлювання. «Папа не має дивізій, не має бригад, батальйонів. Має тільки слово, тільки моральний, духовний авторитет. І коли Папа повторював: „Діалог, діалог, діалог“, вже це саме слово означало, що „я не погоджуюсь з вашою російською ідеологією, яка вибирає війну як інструмент. Вибирайте діалог, якщо вам потрібно щось“, — пояснює РБК-Україна апостольський нунцій (де-факто, посол Ватикану) в Україні Вісвальдас Кульбокас.
Він додає, що попереду — величезна робота з українського боку, зокрема з боку медіа, для того, щоб сформувати правильне бачення ситуації в Україні вже за нового Папи.
Наскільки несподіваним став вибір нового Папи Римського? Чи має він потенціал стати Папою-реформатором, як Іван XXIII чи Франциск? Чи навпаки, варто очікувати змін у більш консервативний бік?
Дякуємо Богу за обрання нового Папи, Лева XIV.
Складно коментувати, чи для кардиналів це був вибір, про який вони вже думали перед конклавом, чи ні. Їм заборонено ділитись такою інформацією, тому не знаємо нічого про шлях, якому вони пройшли до обрання саме Лева ХIV.
Я особисто мало знаю нового Папу, з ним зустрівся тільки один раз, по конкретним питанням. Тому, щиро кажучи, не знаю, чи від Лева XIV можемо очікувати змін. В своїй першій промові після обрання він підкреслив свою подяку Папі Франциску. В мене таке враження, що його намір є продовжити служіння свого попередника Папи Франциска.
Як проходить процес «вступу на посаду» Папи — це більше духовний акт чи церемоніальний?
Я б сказав, церемоніальний, тому що вже морально, духовно після обрання, коли вже кандидат погоджується з результатом конклаву, він вже стає Папою. Вже духовно, морально вся церква починає прислухатися до його думки.
Потім він вибирає день, коли офіційно починає своє служіння. Я б сказав, це більш юридичний і церемоніальний аспект. І це, звичайно, через декілька днів, протягом тижня.
У ці дні багато говорять багато про проблеми у світі, на які вимушена реагувати Католицька церква. З огляду на це, якої ініціативи очікувати від нового понтифіка?
З того, що ми вже бачили під час дискусій між кардиналами перед конклавом, вони, звісно, спілкувалися і про глобальні проблеми всього світу, і про ті питання, які стосуються безпосередньо Церкви і церков. Наприклад, під час останнього засідання вони говорили про можливу спільну дату святкування Пасхи, про спадщину Нікейського собору, тобто це був такий більш екуменічний аспект. Але ясно, що сьогодні, наприклад, ми тут знаходимось в Україні, для нас агресія Росії проти України — це питання майже номер один. Але не тільки для України, навіть для всього світу.
Це не тільки тому, що кардинали, і весь світ розуміють, що на сьогодні вже не маємо чіткості стосовно міжнародного права, стосовно того, що таке право народів. Є величезний хаос. Тому Папа як голова Католицької церкви теж несе відповідальність за те, який моральний внесок Церква і релігія будуть робити в суспільство для життя цілого світу. Це з одного боку — як церква сама розуміє свою моральну роль у світі.
Джерело: synod.ugcc.ua.