Архиєпископ Ґаллагер: Апостольська Столиця залучена до звільнення українських полонених
VATICAN CITY, VATICAN - FEBRUARY 11: Holy See's Secretariat of State Monsignor Paul Gallagher arrives to attend the canonization mass of Blessed Maria Antonia of Saint Joseph (de Paz y Figueroa) celebrated by Pope Francis at the St. Peter's Basilica in Vatican City, Vatican on February 11, 2024. Riccardo De Luca / Anadolu
“На жаль, результати не виправдали очікувань”, можливо, тому, що довірені їй справи “складніші”, але Апостольський Престіл, незважаючи на це, продовжує свої гуманітарні зусилля для забезпечення звільнення українських неповнолітніх, військових і цивільних осіб, сказав архиєпископ Пол Річард Ґаллагер, секретар зі зв’язків із країнами та міжнародними організаціями у Державному секретаріаті Апостольської Столиці. Ватиканський “міністр закордонних справ” виступив у Монреалі (Канада) на “міністерській конференції про людський вимір української формули миру”. Це був другий після саміту у Швейцарії у червні цього року міжнародний саміт щодо Формули Миру, запропонованої президентом України Володимиром Зеленським. Про це повідомляє КАІ.
Головною темою канадської конференції 30-31 жовтня є “Пропозиція № 4” із десяти пунктів, які складають Формулу, а саме “звільнення всіх ув’язнених і депортованих”. Це місія, яку Святий Престіл виконує з початку російського вторгнення в Україну, “у відповідь, — нагадав архиєпископ Ґаллагер, — на неодноразові запити української влади”.
Прохання президента Зеленського та місія кардинала Дзуппі
Президент Зеленський першим звернувся до дипломатичних служб Ватикану з проханням звільнити понад 19 тисяч примусово вивезених неповнолітніх українців до Росії та обмін ув’язнених українських військових та полонених. Запущений механізм фактично призвів до конкретних результатів, таких як звільнення двох українських редемптористів 29 червня цього року, а також повернення деяких неповнолітніх. Президент Зеленський, як відомо, повторив своє прохання про допомогу 11 жовтня під час аудієнції у Папи Римського у Ватикані.
“Цей вид гуманітарної допомоги був головною метою місії кардинала Дзуппі до Києва та Москви”, – сказав Секретар Ватикану зі зв’язків із державами, маючи на увазі поїздку глави Єпископської конференції Італії (CEI) в Україну та Росію влітку 2023 року (а також візити до США та Китаю) як посланець папи у пошуку шляхів досягнення “справедливого миру” для “змученої” країни. 14 і 15 жовтня цього року кардинал Дзуппі був із черговою місією в Москві. Ця місія, наголосив архиєпископ Ґаллагер у Монреалі, “привела до створення рамок для репатріації дітей і регулярного обміну інформацією між обома сторонами”. Це також включало онлайн-зустрічі за участю апостольських нунціїв в обох країнах: архиєп. Вісвальдаса Кульбокаса в Україні та архиєп. Джованні д’Аньєлло в Росії.
Допомога двох апостольських нунціїв
“Навіть якщо результати не будуть задовільними, — сказав архиєпископ, — прямий контакт між сторонами, особливо в присутності двох апостольських нунціїв, корисний для сприяння діалогу”. Зокрема, архиєпископ Кульбокас, зазначив арх. Ґаллагер, “запропонував католицькі інституції, готові прийняти сім’ї з репатрійованими неповнолітніми”. І це у той час, як “Апостольський Престіл поновлює запити на нові списки дітей”. Крім того, “Апостольська Столиця також передала тисячі прізвищ ув’язнених українських військових, просячи про їх обмін та звільнення. Вона також підтримала пропозицію створити спільні медичні комісії для ув’язнених із важкими захворюваннями та підтримала прохання сімей українських полонених щодо надання їм гуманітарної допомоги. А також закликала російську сторону передати тіла загиблих українських військових”.
Становище російських солдатів в Україні
Як повідомив архиєпископҐ, Апостольський нунцій у Києві, “відвідав деяких російських полонених в Україні, відзначивши хороші умови, в яких вони живуть”. Подібне запевнення щодо умов утримання українських полонених зробила уповноважена з прав людини РФ Тетяна Москалькова, “але без можливості Святого Престолу перевірити їхню ситуацію”.
Ні інструменталізації
На завершення секретар у справах зв’язків із державами та міжнародними організаціями закликав “сторони утримуватися від інструменталізації гуманітарних питань” і знову наголосив на “необхідності зобов’язань щодо пошуку рішень для нагальних гуманітарних потреб, також як дороги доброї волі до миру”.