Кардинал Руїні перед конклавом: Церкву слід повернути католикам

«Церкву потрібно повернути католикам», – вважає 94-річний кардинал Камілло Руїні. Колишній папський вікарій Римської єпархії та глава Італійської єпископської конференції пояснює, що Франциск «надавав привілеї далеким коштом близьких», які почувалися так, як старший брат із притчі про блудного сина.

В інтерв’ю щоденній газеті «Corriere della Sera» літній кардинал зазначає, що «потрібен добрий папа, глибоко віруючий, здатний керувати, здатний прийняти виклики у дуже делікатній і дуже небезпечній міжнародній ситуації», «папа, сповнений милосердя», також і «в управлінні Церквою».

На його думку, національність папи тут ролі не відіграє. «Він може походити з будь-якої частини світу. Зазвичай італійці мають перевагу в тому, що вони менш обумовлені своїм походженням. Вони більш універсалістські. Це не означає, що інші не зможуть краще реагувати на потреби Церкви, – зазначає кардинал Руїні. – Я не хочу робити жодних прогнозів щодо конкретних імен, бо завжди враховується лише конклав». Натомість він наголошує на необхідності «повернути Церкву католикам, зберігаючи при цьому відкритість для всіх».

Він зазначає, що похорон Франциска «створив враження, що фундаментальна проблема його понтифікату, якою був поділ у Церкві, вирішена». Проте, «поділ, на жаль, залишився», і його парадокс полягає в тому, що Франциска підтримували переважно миряни. Він звертає увагу на те, що Папа «зі своїми місіонерськими намірами звертався передусім до тих, хто був далеко, так, що це дратувало тих, хто роками захищав католицькі позиції». «Франциск, здавалося, надавав привілеї далеким коштом близьких. Це євангельський жест. Але як у притчі про блудного сина другий син протестував, так і сьогодні в Церкві є ті, які протестують», – аналізує колишній очільник італійського єпископату.

Перед обличчям Церкви, розділеної на тих, «хто хоче зберегти традиційні цінності», і тих, «хто хоче відкритися світові», необхідно «діяти розсудливо, щоб зробити і те, й інше». «Люди побачили рішучий вибір Бергольйо бути відкритим до нового, і, на жаль, багато хто відкинув його, щоб залишитися вірним своїм переконанням», – сказав кардинал Руїні.

Він незадоволений тим, що, на його думку, похорон Франциска не достатньо підкреслив центральну роль Христа, а не папи, в Церкві. Він протиставляє похорон Івана Павла II з вигуками «Santo subito», похорону Франциска з вигуками «Франциску, дякуємо». За словами кардинала, це затьмарювало трансцендентальний вимір, що не було доброю послугою для Церкви.

Водночас колишній папський вікарій Римської єпархії не бачить «ризику розколу» в Церкві. «Діалектику між консерваторами та прогресистами можна вважати здоровою, але якщо вона радикалізується та стає патологічною, то навіть без розколу вона може мати руйнівні наслідки, паралізуючи життя Церкви», – пояснює ієрарх.

Найбільшою небезпекою, «не дуже помітною ззовні», він вважає теологів, які займають позиції, що суперечать католицькій доктрині. Це підриває «певність істини та відбирає радість віри» і «ми не можемо задовольнятися проблематичною вірою».

Також деякі заяви Папи Франциска «можуть створити враження великої відкритості», хоча й не повністю вираженої, зокрема славнозвісна: «Хто я такий, аби судити?» стосовно гомосексуальних осіб, що «здавалося прелюдією до глибоких доктринальних змін». Але в інших аспектах Папа «пішов у протилежному напрямку» і зумів – «що є однією з великих заслуг його понтифікату, про яку ніхто не говорить» – «нейтралізувати церковну суперечку з найгостріших питань: від гіпотези жіночого священства до неприпустимості абортів, щодо яких він вживав такі сильні слова, які ніхто до нього не наважувався вимовити». З цієї причини «в останні роки симпатії до нього в найрадикальніших колах Церкви зменшилися».

Водночас кардинал закликає до «відновлення єдності Церкви» навколо «папи, який є орієнтиром для католицької спільноти». «Це правда, що розбіжності сягають часів Павла VI і що Франциск є частиною довгої низки оскаржуваних пап. Так само, як правда, що цю проблему неможливо повністю подолати. З нею потрібно зіткнутися», – зазначає кардинал. Руїні.

Ще однією делікатною проблемою є «частковий розпад» церковних структур, який також стався тому, що «з огляду на вже існуючі труднощі – особливо в [Римській] Курії – Папа намагався знайти рішення». «На мою думку, Бергольйо хотів очистити їх, а не знищити. Подумаймо про велику проблему педофілії, з якою довелося мати справу також Бенедикту XVI», – наголошує ієрарх.

Таку Церкву успадкує майбутній папа, «пріоритетом якого має бути підтримка полум’я віри, якому в багатьох частинах світу загрожує згасання». Це фундаментальний виклик, який він має прийняти, і «немає певності, що новий папа зможе з цим впоратися». Інструментами, якими він розпоряджатиметься, будуть: «проголошення Євангелія та свідчення милосердної любові», що практикується в Церкві, за що «люди люблять її та довіряють їй». Папа «Франциск був повністю відданий цьому». «Милосердна любов, однак, повинна виявлятися також у церковних інституціях, уникаючи зайвої суворості, яка не є доречною в управлінні цією конкретною реальністю, якою є Церква, з її фундаментальним законом: любов, прощення, розуміння», – наголошує кардинал Руїні.

За матеріалами ekai.pl.