10 цікавих фактів про святого Антонія Падуанського

Нагадуємо, З 14 до 24 вересня у Львові виставлені до почитання мощі святого Антонія Падуанського. Що ми знаємо про цього неординарного святого, який мислив далеко поза межі свого часу, боровся з несправедливістю та намагався завжди захищати цінності милосердя, добра й любові?

Про цікаві факти із життя цього святого – у матеріалі.

Антоній Падуанський був католицьким священиком, ченцем-францисканцем та проповідником. Святого Антонія із Падуї дуже шанують, як надійного помічника та заступника перед Богом. Його вважають покровителем подорожуючих, зцілення хворих та помічником у віднайденні загублених речей. Також він вважається покровителем подружніх пар.

В іконографії святого Антонія зображають у францисканському хабіті, часто з Дитям Ісус на руках. Його атрибути: книга, лілея, серце, вогонь, хлібина, риба, осля.

Часи, в які жив святий Антоній, не були багатими, і проповіді, які надихали заможних годувати бідних, сприймалися як Боже благословення широкими верствами незабезпеченого люду. Антонія знали і любили всі бідняки, зокрема й чимало мусульман.

Цілих два роки провів Антоній у Франції. Нам важко собі уявити, що значило в часи Франциска і Антонія бути мандрівним проповідником. Антоній ходив пішки, а дороги були куди гірше наших, нічліг – убогий, їжа – мізерна. Це забирало сили і здоров’я. У Антонія з’явилися ознаки водянки. В останні роки життя він все частіше перебував в Падуї, де його знали і любили і де він знайшов другу Батьківщину. Так Антоній став «Падуанським» – багато-хто не знали або забули, звідки він родом.

Святий Антоній вважається захистником Лісабона й Падуї. У його честь назване місто Сан-Антоніо в США. Також він вважається заступником бідних і подорожуючих. До святого Антонія звертаються як до помічника в знаходженні втрачених цінностей. З кінця XIX століття поширилося звичай називати пожертвування на бідних, зібрані в церкві – «хліб святого Антонія».

Святого Антонія вважали своїм заступником численні церковні братерства. Існує невелика чернеча жіноча конгрегація – «сестри святого Антонія», що займається добродійною діяльністю.

День памяті святого Антонія Римо–Католицька Церква відзначає – 13 червня.

Святий Антоній став першим святим, який перед Великодніми святами започаткував для вірних щоденні проповіді зі сповідями. Це сталося в Падуї. Вже після перших проповідей святому довелося перебратися з церкви на площу, адже послухати його науку збиралося майже тридцять тисяч слухачів. Місця на площі займали рано-вранці, торговці на час проповідей навіть зачиняли свої крамниці. Під час цих проповідей і сповідей постійно відбувалися чудеса навернення і зцілення. Через це новаторство проповідей під час Великого Посту Антонія називали «Сонцем Падуї».

6 січня 1946 року Папа Пій XIIпроголосив святого Антонія Падуанського Вчителем Церкви.

Ще одне відоме диво Антонія називають «чудом про вола». Сталося це в Ріміні, який був центром єресі в Італії. Один єретик знущався з проповіді Антонія про Євхаристію, заперечуючи реальне існування Христа і обов’язок християнина благоговіти перед ним. Антоній відказав, що якщо Богові буде завгодно, то навіть мул цього єретика буде благоговіти перед Святим Причастям. Єретик відповів, що якщо мула три дні не годувати, а потім поставити перед ним кошик з вівсом і облатку, і мул відмовиться від сіна, щоб преклонити коліна перед Євхаристією, то він в це повірить. Антоній прийняв виклик. Мула три дні не годували й потім привели на площу. Коли єретик підійшов до тварини з кошиком сіна, а Антоній з Євхаристією, численний натовп побачив, як мул відвернувся від кошика і повернувся до Євхаристії, вставши перед нею на коліна. На цій площі, названій площею Мула, була споруджена колона на згадку про цю подію, а сьогодні збудований на її місці храм.

У 1618—1630 роках у Львові збудовано деревяний костел і монастир св. Антонія— другу францисканську святиню на території міста. Святиня була знищена під час облоги міста в 1648 році. У 1669 році францисканці розпочали відбудову храму з тесаного камененю. Костел і монастир св. Антонія належав францисканцям до 1785 р.,коли відповідно до декрету цісаря Австрії Йосифа ІІ, монахи були змушені залишити святиню і переїхати в інше місце. До Костелу св. Антонія була перенесена парафія з храму св. Петра і Павла, який після цісарського указу став греко-католицькою церквою. Протягом багатьох наступних років костел зазнавав численних змін. Ґрунтовна відбудова костелу датується межею XIX і XX ст. Від осені 1991 р. опіку над цією львівською святинею перейняли францисканці. 14 квітня 1995 р. Митрополит Львівський, Архієпископ Мар’ян Яворський, передав храм Ордену Францисканців Конвентуальних у постійну власність. Декретом від 13 червня 1995 р. костел був піднесений до гідності Санктуарію св. Антонія.

Молитва до святого Антонія проти свякого зла і зради

Молимося, просимо Тебе, Господи, не покидай нас у горі, поблагослови нас всіх, страждаючих і благаючих, а за заступництвом святого Антонія Падевського, учини, щоб будь-яка зрада, як і інше зло, було від нас прогнане.
Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину і Святому Духові, і нині, і повсякчас і на віки віків!
Амінь

Підготувала Лідія Батіг