25-та річниця терактів у США: для Івана Павла II це була «похмура година людства»

Минає 25 років від терористичних атак у США: 11 вересня 2001 року терористи «Аль-Каїди» захопили в США чотири літаки. Два з них врізалися у вежі Всесвітнього торгового центру (ВТЦ) у Нью-Йорку, третій — у будівлю Пентагону у Вашингтоні. Четвертий літак, який мав врізатися у Капітолій у Вашингтоні, розбився в Пенсильванії після того, як пасажири спробували чинити опір викрадачам. Унаслідок терактів загинули 2977 людей, більшість — через пожежу та обвал двох веж ВТЦ.

У дискусію щодо військової реакції США після терористичних атак 11 вересня 2001 року включився Папа Іван Павло II (1978–2005). Сам Папа пережив той день 25 років тому як «похмурий день в історії людства», — нагадав римський кореспондент німецького католицького агентства KNA Людвіг Рінґ-Айфель. «Коли до нього надійшла звістка про терористичні атаки, які мали змінити історію, Папа перебував у своїй літній резиденції в Кастель-Гандольфо. Післяобідній відпочинок Папи, який через ліки від хвороби Паркінсона часто відчував сонливість, незабаром після 15:00 перервав телефонний дзвінок. Телефонував його прессекретар Хоакін Наварро-Вальс, описуючи шокуючі кадри з Нью-Йорка, які щойно побачив по телебаченню».

Через кілька років Наварро-Вальс в одному з інтерв’ю розповів, що тоді відбулося. Папа також увімкнув телевізор і побачив вежі Всесвітнього торгового центру, що руйнувалися, та відчай на Мангеттені. Його першою реакцією було запитання: як люди могли бути здатні на щось подібне? Потім він пішов до приватної каплиці, щоб молитися за жертв. Через кілька хвилин Іван Павло II вирішив зателефонувати президенту США Джорджу В. Бушу.

Лише шість тижнів перед тим Буш уперше відвідав його в Кастель-Гандольфо. Увесь світ облетіли фотографії згорбленого Папи, який широким жестом показував президентові прекрасний краєвид на блакитні води озера Альбано. Тепер ця спокійна мить здавалася віддаленою на світлові роки.

Глибоко приголомшений Папа спробував зателефонувати Бушу, але той не відповів. З міркувань безпеки президент перебував на борту Air Force One і був недоступний. Тоді Іван Павло II зробив те, що папи часто роблять у часи катастроф: продиктував телеграму.

«Похмура і трагічна мить»

«Приголомшений невимовним жахом сьогоднішніх терористичних атак проти невинних людей у США, поспішаю запевнити Вас і Ваших співгромадян у моєму глибокому смутку, а весь народ — у моїй молитовній близькості в цю похмуру й трагічну мить», — написав Іван Павло II у телеграмі до президента США.

Про «похмурий» день Папа говорив і наступного дня під час загальної аудієнції на площі Святого Петра. Зустріч тисяч паломників з усього світу з главою Церкви, яка зазвичай супроводжувалася вигуками, оплесками та радістю, цього разу відбулася в атмосфері великої поваги та серйозності.

«Я не можу розпочати цю аудієнцію, не висловивши глибокого жалю з приводу вчорашніх терористичних атак, які залили Америку кров’ю, забрали тисячі жертв і залишили тисячі поранених», — сказав Іван Павло II присутнім, які стояли в пронизаній смутком тиші. Він наголосив, що приєднується до всіх, хто засуджує ці акти, і додав: «Шляхи насильства ніколи не ведуть до справжнього розв’язання проблем людства».

Потім він знову заговорив про темряву: «Учорашній день був похмурим днем в історії людства, страшною образою людської гідності». І продовжив: «Навіть якщо сили зла й темряви, здається, беруть гору, віруюча людина знає, що зло і смерть ніколи не мають останнього слова».

Застереження перед спіраллю ненависті

Наприкінці своєї промови Папа також згадав про дедалі гучніші у США заклики до помсти та відплати: «Просімо Господа, щоб не перемогла спіраль ненависті та насильства. Нехай Марія, Мати Милосердя, пробудить у серцях усіх мудрі думки та прагнення миру».

Для Івана Павла II трагедія на Мангеттені була також особистим ударом. Незадовго до цього, наприкінці символічно важливого 2000 року, він оприлюднив своє бачення мирного людства.

«У цій перспективі слід також розглядати великий виклик міжрелігійного діалогу, який ми й надалі провадитимемо в новому столітті, відповідно до вказівок Другого Ватиканського собору. (…) В умовах далекосяжного культурного та релігійного плюралізму, якого можна очікувати в суспільстві нового тисячоліття, цей діалог необхідний також для того, щоб можна було закласти міцні основи миру й віддалити зловісну примару релігійних воєн, які в багатьох періодах історії людства ставали причиною кровопролиття».

Перед обличчям цих подій ключові положення сповненого надії апостольського листа «Novo millennio ineunte», написаного на початку третього тисячоліття, здавалося, втратили своє значення.

Однак Папа-поляк, який уже продемонстрував велику наполегливість у боротьбі з комуністичними диктатурами у Східній Європі, не похитнувся у своїй надії на мир між релігіями. Саме тому в наступні роки, аж до своєї смерті у квітні 2005 року, він критикував спроби США та їхніх союзників перемогти ісламістський тероризм військовим шляхом — за допомогою воєн в Афганістані та Іраку, пише КАІ.