7 фактів, які варто знати про св. Клару Ассізьку — покровительку телебачення

11 серпня Католицька Церква вшановує святу Клару Ассізьку — одну з найбільш шанованих святих Середньовіччя. Вона відома передусім як засновниця Ордену вбогих кларисок і близька духовна подруга св. Франциска Ассізького. Її життя було сповнене цілковитої довіри до Бога, глибокої любові до Пресвятої Євхаристії та надзвичайної мужності.

Ось сім фактів про святу, чиє свідчення й через понад 800 років надихає католиків у всьому світі.

1. Походила із заможної шляхетної родини, але залишила все

Клара народилася в італійському місті Ассізі 16 липня 1194 року в одній із найвпливовіших шляхетних родин міста. Вона зростала в достатку, а від неї очікували, що вона вийде заміж за представника іншої заможної родини.

Однак після того, як Клара почула проповіді Франциска, якого сьогодні Церква вшановує як св. Франциска Ассізького, про радикально просте життя відповідно до Євангелія, вона відчула покликання цілковито присвятити своє життя Христові.

У 18-річному віці, в ніч на Вербну неділю 1212 року, Клара таємно залишила батьківський дім, щоб розпочати нове життя в убогості.

Її родина намагалася силоміць повернути дівчину додому, однак Клара рішуче відмовилася. Вона обрізала волосся на знак того, що відтепер належить лише Богові.

2. Вона заснувала Орден вбогих кларисок

За духовного проводу св. Франциска Клара заснувала спільноту жінок при церкві Сан-Даміано неподалік Ассізі. Згодом ця спільнота стала відома як Орден вбогих кларисок. Клара стала його настоятелькою та понад 40 років провадила монастирську спільноту.

Попри спільне францисканське коріння, францисканці та клариски мають різні покликання.

Францисканці, засновані св. Франциском Ассізьким 1209 року, — це чоловіки, покликані жити Євангелієм у вбогості, братерстві та служінні. Вони здійснюють душпастирське служіння в парафіях, школах і місіях, а також займаються благодійною діяльністю в різних країнах світу.

Вбогі клариски, засновані св. Кларою Ассізькою 1212 року за духовної підтримки св. Франциска, — це споглядальний жіночий монаший орден. Сестри живуть закрито, зосереджуючи своє життя на молитві, Євхаристії та спільноті.

І францисканці, і клариски прийняли францисканські ідеали простоти та убогості. Водночас францисканці переважно здійснюють активне апостольське служіння, тоді як клариски підтримують життя Церкви передусім молитвою та спогляданням.

3. Вона стала першою жінкою, яка написала устав для монашого ордену, схвалений Папою

Одним із найважливіших внесків св. Клари в життя Церкви стало укладення Уставу для вбогих кларисок.

У той час багато жіночих монаших спільнот жили за правилами, адаптованими з уже існуючих монаших традицій. Натомість Клара прагнула зберегти особливу харизму, яку вона прийняла разом зі св. Франциском.

Протягом десятиліть Клара протистояла тиску церковної влади, яка закликала її спільноту прийняти майно чи фінансові пожертви як основу для забезпечення монастиря. Натомість вона уклала власний Устав, що відображав францисканський ідеал убогості та водночас містив практичні приписи щодо спільного життя сестер, молитви, управління спільнотою та монашої затворницької дисципліни.

9 серпня 1253 року — лише за два дні до смерті Клари — Папа Інокентій IV офіційно затвердив її Устав. Таким чином, Клара стала першою жінкою в історії Церкви, яка написала устав для жіночого монашого ордену, схвалений Папою.

Цей Устав і сьогодні залишається основою життя монастирів вбогих кларисок у всьому світі та є свідченням духовного проводу Клари й її непохитної вірності францисканському баченню.

4. Вона мала надзвичайну любов до Євхаристії

Мабуть, жодна риса духовності св. Клари не вирізняється так виразно, як її любов до Ісуса Христа, присутнього у Пресвятій Євхаристії.

Вона проводила багато годин у молитві перед Найсвятішими Дарами та заохочувала своїх сестер будувати все життя навколо реальної присутності Христа в Євхаристії.

Особливо яскраво ця євхаристійна побожність проявилася під час одного з найвідоміших епізодів її життя.

Згідно з переданням, одного разу монастир Сан-Даміано опинився під загрозою нападу сарацинських найманців. Попри тяжку хворобу, Клара попросила принести їй Пресвяті Дари. Тримаючи монстранцію перед нападниками, вона молилася про Божий захист — і нападники відступили.

5. Вона є покровителькою телебачення

Наприкінці життя через хворобу Клара вже не могла брати участь у Святій Літургії.

За переданням, у 1252 році, напередодні Різдва, вона чудесним чином змогла бачити й чути Святу Літургію, яку служили на різдвяну ніч, перебуваючи у своїй монастирській келії.

Через це надзвичайне надприродне явище Папа Пій XII у 1958 році проголосив святу Клару покровителькою телебачення.

6. Її зі святим Франциском пов’язувала одна з найвизначніших дружб в історії Церкви

Духовна дружба св. Клари та св. Франциска Ассізького є одним із найяскравіших прикладів святого товаришування в історії Церкви.

Франциск відіграв важливу роль у розпізнаванні покликання Клари та надихнув її прийняти життя в убогості. Водночас їхні стосунки ґрунтувалися на взаємній пошані та спільному прагненні насамперед наслідувати Христа.

Франциск довірив Кларі заснування та провід спільноти в Сан-Даміано. Вона ж залишалася вірною хранителькою францисканської харизми, особливо після смерті Франциска у 1226 році.

Хоча вони мали різні покликання, їх єднала глибока духовна близькість, заснована на молитві, смиренні та служінні Євангелію.

Через понад вісім століть їхній приклад і надалі надихає чоловіків та жінок підтримувати одне одного у вірній відповіді на Боже покликання.

7. Її вплив триває понад 800 років

11 серпня 1253 року Клара померла у віці 59 років. 26 вересня 1255 року Папа Олександр IV проголосив її святою.

Минуло понад 800 років відтоді, як вона залишила батьківський дім, щоб наслідувати Христа, однак свідчення св. Клари продовжує промовляти до католиків у всьому світі.

Її непохитна довіра до Божого Провидіння, глибока любов до Євхаристії та прагнення жити просто й убого залишаються актуальними й сьогодні.

У монастирях вбогих кларисок продовжує жити її дух споглядальної молитви та убогості. Тисячі монахинь присвячують своє життя молитві за потреби Церкви та всього світу.

Сьогодні у світі налічується близько 20 тисяч монахинь-вбогих кларисок. Вони живуть у понад 500 монастирях у більш ніж 70 країнах світу, інформує EWTN News.