Архиєпископ Станіслав Гондецкі на Синоді Єпископів: Ми не маємо влади змінити доктрину

Люди, що мають нові подружні стосунки не повинні вважати себе відокремленим від Церкви, хоча – вони не перебувають у стані освячуючої ласки і не можуть приймати Святе Причастя – це головне послання виступу голови Конференції єпископату Польщі, Архиєпископа Станіслава Гондецкі на Синоді в Римі.

«На початку хочу наголосити, – говорив на Синоді Архиєпископ Гондецкі – що наступна промова не є тільки моєю думкою, але й думкою всієї Конференції єпископату Польщі.

1. Немає сумніву в тому, що Церква в наші дні повинна – в дусі милосердя – допомагати розлученим, що мають нові стосунки, дбаючи про них з особливою любов’ю, щоб вони не вважали себе відокремленими від Церкви, тоді як можуть і – як охрещені – зобов’язані брати участь у житті Церкви.

Нехай цим вони будуть заохочені слухати Слово Боже, брати участь у жертві Літургії, перебувати в молитві, підтримувати справи милосердя і спільні ініціативи задля справедливості, виховувати своїх дітей у християнській вірі та плекати дух і справи покаяння, щоб таким чином день у день випрошували собі ласку Божу. Нехай Церква виявляється милосердною матір’ю і таким чином зміцнює їх у вірі та надії (пор. Іван Павло II, Familiaris consortio, 84).

2. Церква, однак, – у вченні про уділення Святого Причастя розлученим, що мають нові стосунки, – не може піддаватися волі людини, але волі Христа (пор. Павло VI, Звернення до Римської Роти, 28.01.1978 р.; Іван Павло II, Звернення до Римської Роти, 23.01.1992 р.; 29.01.1993 р.; 22.01.1996 р.). Церква не може, отже, підпорядкуватися сентиментам фальшивого співчуття щодо людей, ані фальшивим – хоча популярним у світі – шаблонам мислення.

Погодьтеся, якби Святе Причастя приймали ті, хто живуть разом без сакраментального зв’язку «more uxorio» (як подружжя), це б суперечило традиції Церкви. Ще документи ранніх синодів в Ельвірі, Арлі, Неокесарії, які відбувалися в 304-319 роках, підтвердили доктрину Церкви, що розлучені, які мають нові стосунки, не можуть приймати Святе Причастя.

Основою для цієї позиції є те, що «їхній стан і спосіб життя об’єктивно суперечать цьому союзу любові між Христом і Церквою, який виражає і здійснює Євхаристія» (Іван Павло II, Familiaris сonsortio, 84; пор. 1 Кор. 11, 27-29; Бенедикт XVI, Sacramentum сaritatis, 29; Папа Франциск, Ангел Господій, 16.08.2015 р.).

3. Євхаристія є таїнством охрещених, які перебувають у стані сакраментальної ласки. Згода, щоб Причастилися ті, хто не є в стані сакраментальної ласки, може завдати великої шкоди не тільки душпастирству сімей, але також доктрині Церкви про освячуючу ласку.

Насправді, рішення уділяти їм Святе Причастя відкрило б двері до цього таїнства всім, хто живе в смертному грісі. Це перекреслило б таїнство покаяння і спотворило сенс життя в стані освячуючої ласки. Варто також наголосити, що Церква не може прийняти так звану поступовість права (Іван Павло II, Familiaris сonsortio, 34).
«Так, як нагадав нам Папа Франциск, ми, тут присутні, не хочемо і не маємо ніякої влади змінити доктрину Церкви», – закінчив свою промову Архиєпископ Гондецкі.