Дослідження: релігійні норми суспільства можуть впливати на рівень тривожності дітей

Дослідження, яке охопило дані за три десятиліття, показало, що релігійні цінності суспільства можуть бути «захисним чинником» щодо проблем із тривожністю у дітей та підлітків.

Релігійна віра в суспільстві може давати більше, ніж духовну підтримку та моральні орієнтири. Вона також може сприяти захисту від тривожних розладів — такого висновку дійшли автори нещодавнього дослідження, опублікованого в журналі Developmental Science.

Як інформує EWTN News, опубліковане в березні дослідження мало на меті з’ясувати, чи існує зв’язок між суспільними цінностями — зокрема наголосом на незалежності та спільноті — і рівнем тривожних розладів серед дітей та підлітків протягом останніх трьох десятиліть.

Дослідники Леонард Константін Куліш, Ана Лорена Домінґес Рохас, Сільвія Шнайдер та Бабетт Фойґт проаналізували наявні дані за 1989–2022 роки з World Values Survey, Global Burden of Disease, Human Development Report та Future of Families and Child Wellbeing Study.

Дослідження показало, що в країнах, які належать до категорії WEIRD — західних, освічених, індустріалізованих, заможних і демократичних — сильніший суспільний наголос на незалежності був пов’язаний із вищим рівнем тривожності. Натомість більша роль релігійної віри та взаємозалежності корелювала з меншою кількістю тривожних розладів у світовому масштабі.

Також було встановлено, що значення релігійної віри у вихованні та соціалізації дітей, а також пов’язана з нею взаємозалежність, були пов’язані з нижчим рівнем тривожних розладів у 70 досліджених країнах.

Водночас дослідження не порівнювало релігійних і нерелігійних людей та не ставило за мету порівнювати конкретні країни.

Хоча виявлений ефект був невеликим, дослідження показало, що «у країнах, де наголос на релігійній вірі у вихованні дітей зменшувався, тривожність серед молоді зростала», — розповів EWTN News Брендон Вайдаянадан, професор соціології Католицького університету Америки.

Відмінності між країнами

У країнах категорії WEIRD суспільні норми, орієнтовані на незалежність, були пов’язані з більшою кількістю тривожних розладів. Водночас серед країн, які не належать до цієї категорії, статистично значущого зв’язку виявлено не було.

«У суспільствах, що розвиваються, перехід до більшої незалежності супроводжується економічним зростанням і підвищенням якості життя, що може компенсувати психологічні витрати. Однак у вже розвинених суспільствах це може лише посилювати конкуренцію та тиск, пов’язаний із необхідністю досягати успіху», — пояснив Вайдаянадан.

За його словами, відмінність між країнами WEIRD та іншими суспільствами щодо впливу незалежності є доволі цікавою, і автори дослідження припускають, що цей вплив залежить від етапу розвитку суспільства.

«Але релігія є універсальною, оскільки дає те, що не залежить від рівня розвитку: відчуття приналежності, порядок, сенс, мету та сталість», — зазначив соціолог.

Сім’я чи суспільство?

Дослідження показує, що релігійна соціалізація може бути «захисним чинником» від тривожних розладів у дітей та підлітків. Причому цей вплив, за словами Вайдаянадана, проявляється значно більше на рівні спільноти, ніж на індивідуальному рівні.

Показовими виявилися дані зі США: вони свідчать, що релігійні норми суспільства могли краще передбачати рівень тривожності дітей, ніж власні релігійні переконання їхніх матерів.

«Релігійність соціального середовища виявилася сильнішим предиктором рівня тривожності дітей, ніж віра самої родини. Це свідчить про те, що захист походить радше від суспільства, ніж від сім’ї», — сказав Вайдаянадан.

За його словами, глобальним захисним чинником виявилися не суспільні цінності загалом, а саме релігійна віра. Він назвав це «класичною соціологією релігії».

«Ще від часів Дюркгайма соціологи показували, що включеність у спільну моральну спільноту захищає людину від аномії», — пояснив він, маючи на увазі стан відсутності чітких норм і орієнтирів.

«Коли спільнота має чіткі норми, зв’язки, обов’язки, межі… людині не потрібно самій нести весь тягар упорядкування власного життя — а саме тут і виникає тривога».

«Тому цей захист більше діє на рівні групи, ніж окремої людини чи сім’ї. І саме це поступово руйнується в секуляризованому суспільстві», — зазначив Вайдаянадан.

Соціолог також звернув увагу на праці Пітера Берґера — соціолога та протестантського богослова, який увів поняття «структур правдоподібності». Йдеться про соціальне, культурне та інституційне середовище, яке допомагає певним цінностям або релігійним переконанням сприйматися групою людей як правдиві, природні та нормальні.

За словами Вайдаянадана, відоме поняття Берґера допомагає зрозуміти, що релігійний світогляд може зменшувати тривожність лише доти, доки суспільство навколо підтримує його правдоподібність — коли спільнота продовжує говорити й жити так, що підтверджує, що ці переконання є правдивими.

«Коли це зникає, релігія стає лише одним із багатьох варіантів, і навіть побожність родини вже не є достатньою, щоб захистити дитину в такому суспільстві. Саме тому суспільні норми та релігійність мають значно більше значення, ніж віра окремої сім’ї», — підсумував Вайдаянадан.