Папа: Хто по-справжньому любить, той здатний прощати

«Переходімо через Святі Двері Милосердя з упевненістю в супроводі Пречистої Матері, Пресвятої Богоматері, Яка заступається за нас», – закликав Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він очолив у перший день 2016 року в папській великій марійській базиліці Santa Maria Maggiore, відчинивши в ній Святі Двері Милосердя.

«Радуйся, Мати милосердя, Мати Божа і Мати прощення, Мати надії та благодаті, Мати, повна святої радості», – ці слова давнього церковного гімну стали темою проповіді Святішого Отця, який зазначив, що в цих кількох словах «знаходимо підсумок віри поколінь людей, які зосередивши свій погляд на іконі Пречистої Діви, просять у Неї заступництва й розради».

«Більш, ніж доречним, є те, що ми в цей день призиваємо Діву Марію, насамперед, як Матір милосердя. Святі Двері, які ми відчинили, є, у дійсності, Дверима Милосердя. Кожен, хто переступає через цей поріг, покликаний зануритися в милосердну любов Отця, з повним довір’ям і без тіні страху; і може вийти з цієї базиліки з впевненістю у тому, що матиме поруч зі собою супровід Марії», – сказав Наступник святого Петра, підкреслюючи, що Божий Син, втілившись задля нашого спасіння, «дарував нам Свою Матір», Яка ніколи не залишає нас самотніми у життєвій мандрівці.

Оскільки Марія є Матір’ю Бога, Який прощає, то також можемо називати її «Матір’ю прощення». Як зауважив Папа, світська ментальність «не розуміє» слова “прощення”, яке вказує на «власний, оригінальний плід християнської віри». Адже той, хто не вміє прощати, «ще не пізнав повноту любові», бо «лише той, хто по-справжньому любить, справді здатний досягти аж до прощення, забуваючи отриману образу». «Біля стіп хреста Марія бачила Свого Сина, Який віддає Себе Самого, а тому може засвідчити, що означає любити так, як любить Бог», – зазначив проповідник, підкреслюючи, що почувши слова: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять», – Марія стала для всіх нас «Матір’ю прощення».

«Для нас, – наголосив Глава Католицької Церкви, – Марія стала образом того, як Церква повинна огортати прощенням тих, які його призивають. Мати прощення вчить Церкву, що прощення, дароване на Голготі, є безмежним. Його не може спинити ні закон з його приписами, ні мудрість цього світу з її розрізненнями. Прощення Церкви повинно бути таким же широким, як прощення Ісуса на хресті й Марії у його підніжжя. Немає іншої альтернативи».

«Мати надії та благодаті, Мати, повна святої радості». Як зауважив Святіший Отець, «надія, благодать та радість є сестрами», адже вони є «дарами Христа», а навіть «Його іменами, вписаними, так би мовити, у Його тілі». Дар, «даний нам Марією в Ісусі Христі», – це дар «прощення, яке оновлює життя, даючи змогу наново сповняти Божу волю, і який наповняє його справжнім щастям». Ця благодать вчиняє серце здатним «дивитися у майбутнє з радістю того, хто надіється».

«Сила прощення – це справжня протиотрута від смутку, спричиненого образою і помстою», – вів далі Наступник святого Петра, додаючи, що прощення відкриває наші серця для «радості та спокою», тому що «звільняє душу від думок смерті», в той час, як образа і помста «розривають серце, відбираючи мир та спокій».

«Отож, переходимо через Святі Двері Милосердя з упевненістю в тому, що нас супроводжує Пречиста Діва Марія, Свята Богомати, Яка заступається за нас. Піддаймося Її супроводові, щоб наново відкривати красу зустрічі з Її Сином Ісусом. Широко відчинімо наші серця для радості прощення, усвідомлюючи сповнену довір’ям надію, яку нам повернено для того, щоб вчинити своє життя смиренним засобом Божої любові», – підсумував свою проповідь Папа Франциск.