Митрополит Василій (Семенюк) молитвою вшанував учасників підпілля УГКЦ

13 березня в Архикатедральному Соборі Тернополя Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк) очолив Божественну Літургію, на якій молився за духовенство та мирян УГКЦ, які у часи підпілля залишалися вірними своїй Церкві та Україні.

Власне цими днями УГКЦ згадує одну з чорних сторінок своєї історії: 70 років тому (8-10 березня 1946 року) у м. Львові відбувся так званий «Львівський собор» інспірований комуністичним режимом, який в насильний спосіб проголосив ліквідацію УГКЦ та приєднання її структури до РПЦ МП. Відтак почалася доба підпілля УГКЦ, яке тривало 43 роки та об’єднало найстійкіших синів УГКЦ та народу, які не хотіли іти на співпрацю з комуністичним антиукраїнським безбожним режимом та його колаборантам.

У Святій Літургії взяли участь Єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Теодор (Мартинюк), священики Тернопільщини – учасники підпілля УГКЦ, настоятелі та отці від різних парафій Тернополя, велика кількість вірних та представники місцевої влади.

Після Богослужіння біля пам’ятника Патріарха Йосифа Сліпого відбулася заупокійна Панахида, а відтак зачитано імена близько 112 священиків Тернопільщини, яких було репресовано та депортовано поза межі України.

У пастирському слові Архиєпископ і Митрополит Василій (Семенюк) звернувся до вірних з посланням [повний текст]:

«Тисячі греко-католиків переходячи на нелегальне, підпільне становище зробили вибір на користь правди та залишилися вірними сопричастю з Вселенською Христовою Церквою, з Престолом Святого Апостола Петра та його наступників – Римських Архиєреїв, – зазначив Митрополит. – Радянська влада заарештувала всіх єпископів, які одностайно відмовилися стати на запропонований їм шлях зради, сотні священиків та десятки тисяч вірних і передала власність УГКЦ Російській Православній Церкві або ж конфіскувала. Почався період репресій та переслідувань, під час якого наша Церква стала найбільшою у світі переслідуваною християнською спільнотою.

Митрополит закликав кожного вшанувати «незламних свідків віри, що своєю відвагою та вірністю правді наблизили воскресіння нашої Церкви. Їхнє свідоцтво витривалості переконує нас, що зло ніколи не може запанувати над добром, а неправда над істиною… Маючи цінний досвід мучеництва та переслідування, висловлюємо нашу щиру солідарність сьогоднішнім в’язням сумління, що терплять утиски та зазнали ув’язнення за вірність власним переконанням, особливо українській героїні Надії Савченко».

«Пам’ятаймо, що за свободу та правду завжди платиться високу ціну. Будьмо гідними послідовниками наших мучеників. Все, що пов’язано з неправдою, ніколи не може мати нічого спільного з Христом та світлом його Євангелії»,- підсумував Архиєрей.