Бенедикт XVI вловив природу нової епохи тероризму. Чому ніхто не слухав?

Минуло майже 15 років з часу нападу на Нью-Йорк терористами угрупування, очолюваного Осамою бен Ладеном. Нью-Йорк був першим містом, на яке було вчинено такого роду напад і 9/11 поклало початок нової епохи тероризму.

Багато хто переконував, що з цього моменту все зміниться, що 9/11 було “дзвінком до пробудження”, і що ми будемо реагувати і наша відповідь буде ефективною.

Але з тих пір сталися численні інші напади на наші міста, а також численні інші ключові дати, такі як 7/7. Поіменний ряд є гнітючим: Мадрид, Балі, Лондон, Париж, Бангкок, Анкара, поряд з багатьма, багатьма іншими тепер і Брюссель. І все ж, незважаючи на все це, ми, здається, не маємо виробленого ефективного реагування. Ми зазнаємо нападів, знову і знову, але ми ще не вирішили, як захистити себе.

Невмілість і дурість наших урядів дивовижна. Я думаю, що це само собою зрозуміло: нічого з того, що вони зробили, не працювало. Насправді, проблема, здається, ускладнюється.

Наші служби безпеки добре справляються з запобіганням доведення задумів до їх завершення, але вони є нашою останньою лінією оборони, і вони не можуть зупинити кожен такий задум. А необхідним, і тим, що ніхто, здається, не в змозі забезпечити, незважаючи на всі розмови про “осушення болота”, є стратегія, що попереджала би від таких спроб в першу чергу.

Причиною цього, як дехто вважає, є те, що уряди не хочуть протистояти першопричині тероризму, яка не є економічною чи націоналістичною, як в минулому, але ідеологічною. Ідеологія ісламізму повинна бути вирвана з коренем і винищена, і це може бути зроблено тільки на рівні ідей.

Принаймні 30 людей вбитих в Брюсселі (на момент написання статті) стали жертвами ідеології, яка має людей за сміття і будь-які розмови про права людини не мають жодного змісту. Як можуть права людини або будь-які інші права мати силу, якщо тільки Коран є джерелом права? Що ж, ми повинні кинути виклик цій точці зору Корану.

Тоні Блер казав нам, що він тримає Коран на нічному столі для читання. Я не впевнений, що саме він мав на увазі. Але є один світовий лідер, який показав справжнє лідерство і шлях стосовно протистоянню ісламізму – це Бенедикт XVI в часі своєї промови в Регенсбурзі. Нам потрібен діалог на основі здорового глузду, а не видавання бажаного за дійсне.

У разі, якщо ви забули, ось ключові слова Бенедикта XVI виголошені в Регенсбурзі. Опираючись на середньовічний текст діалогу візантійського імператора з вченим персом, відредагований професором Теодором Хоурі Бенедикт XVI говорить наступне:

В сьомій розмові опрацьованій проф.Хоурі, імператор торкається теми джихаду… «Покажи мені, що приніс Мухамед, що було б новим, але відкриєш тільки речі злі і нелюдські, такі як його наказ поширення віри мечем.» Імператор робить висновок, що поширення віри через насильство є чимось нерозумним. Насильство несумісне з природою Бога і природою душі. «Бога», каже він, «не тішиться кров’ю – і діяти нерозумно суперечить природі Бога. Віра народжується з душі, а не з тіла. Той, хто приводить когось до віри, потребує здатності добре говорити і міркувати належним чином, без насильства і погроз … Щоб переконати розумну душу не потрібна сильна рука, або зброя будь-якого роду, або будь-які інші засоби, які загрожують людині смертю …»

Вирішальне твердження в цьому аргументі проти насильницького навернення полягає в наступному: не діяти у відповідності з розумом суперечить природі Бога. Теодор Хоурі зазначив: “Для такого візантійського імператора, сформованого грецькою філософією, це твердження є очевидним. Але для мусульманського вчення, Бог є абсолютно трансцендентний. Його воля не пов’язана ні з однією з наших категорій, навіть з раціональністю”.

Тут Хоурі цитує твір відомого французького ісламіста Р. Арнальдеса, який зазначає, що Ібн Хазм зайшов так далеко, що стверджував, що Бог не пов’язаний навіть своїм власним словом, і що ніщо не зобов’язує його відкрити нам істину. Якби була така Божа воля, ми повинні були б навіть практикувати ідолопоклонство”.

Насправді, веління Бога ісламістів є ірраціональним і ідолопоклонним, і події в Брюсселі є доказом цього. Це те, чому ми повинні протистояти, і це може бути зроблено тільки піддаючи сумніву їх релігійні вірування і показуючи їх помилковість і дійсну антирелігійність в тому, що вони суперечать істинній природі релігії; для того, щоб віра була вірою, вона повинна завжди йти рука в руку з розумом

by Fr Alexander Lucie-Smith, catholicherald.co.uk