Як стати успішним?

На нас з усіх боків тиснуть медіа, які показують, що наш успіх залежить від матеріального здобутку. Багато з нас себе питають: ну коли ми будемо такі успішні, як ті зірки на екрані? Так розпочав свою відповідь на запитання про успіх Любомир Хабурський у Львівському арсеналі на на відкритій дискусії «Як стати успішним?»

Це була не звичайна «лекція». Насамперед тим, що у ній доповідачами були аж троє, здавалося б, дуже різних людей: Владика Венедикт Алексійчук, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, Софія Опацька, декан Львівської бізнес-школи УКУ та згаданий Любомир Хабурський, канадський підприємець, юрист і експерт з менеджменту, який зараз перебуває в Україні. Вони відповідали на запитання молоді та ділилися секретами власного життєвого успіху і щастя

Владика Венедикт Алексійчук

Цей момент твого життя не є випадковим. Може ти зараз його не бачиш успішним, радісним. Але цих людей, які навколо тебе є, Бог тобі дав сьогодні. Обставини, твої успіхи чи невдачі, сильні або слабкі сторони – це є твоє життя. Я стараюся жити в ту мить, в яку Бог мене поставив, тож чуюся успішним від того, що маю тепер.

Будьте уважними до кожної ситуації. Ми можемо мати добрі плани, але треба також бути уважним до того, що відбувається навколо тебе.

В китайській мові ієрогліф «Проблема» означає також «добра можливість»… Якщо не будемо вчитися на своїх помилках – будемо їх повторювати. Це замкнене коло – поки не знайдемо відповідь.

Бог не боїться наших невдач. Він каже: не будьте літеплі. Будьте гарячі або холодні. Не бійтеся помилятися.

Софія Опацька

Важливо прагнути трошки більшого, хотіти змін на краще, насамперед – у собі, а також у оточенні.

Насправді самі ми нічого не досягаємо. Багато що залежить від того середовища, в якому ми є: з ким ми взаємодіємо, з ким ми працюємо і наскільки намагаємося бути активними в цьому середовищі.

Успіх команди – це коли є спільні прагнення, і якщо ми не руйнуємо один одного, а підсилюємо, робимо кращими… Я маю дві сильні команди: одну – вдома, одну – на роботі.

Ключем до успіху команди є довіра і чесні стосунки між людьми… Коли є якісь життєві обставини, коли тобі треба просто встати з робочого місця і піти. Ти підеш, і в цей час хтось прикриє твій тил… Коли я довіряю – я можу делегувати все.

Любомир Хабурський

Я вас всіх вітаю у світі, де проблеми є і будуть!.. Та чи я очікую, що мене чимось забезпечать, а чи зможу знайти в проблемах Нагоду?

Успіх полягає в тому, щоб ми дуже швидко в нашому житті молодому могли пізнати, якими є наші дійсні цінності.

Друга складова частина успіху – уміння відділити від себе сподівання інших людей. Відділити від себе страх, що ми не можемо досягнути чийогось іншого бачення на наше життя.

Ми надто критичні до себе… Полюбити самого себе – це прийняти себе такими, як ми є. це як полюбити іншу людину, рідну, дорогу тобі, з усіма її плюсами й мінусами. Треба прийняти себе і йти вперед – з нашою суттю, з нашими талантами і на них зосереджуватися.

І на завершення – цікава історія від Владики Венедикта:

Група людей робила просіку в тундрі. Була дуже сильна зорганізована праця, всі працювали дуже добре, взаємозлагоджено, довіряли один одному…

А один чоловік не дуже любив працювати, час від часу ходив собі, думав: такий «філософський розум» мав – невідомо, як він потрапив на ту роботу. І одного разу заліз на дерево. Йому кажуть: «Злазь з того дерева, щось нам поможи, ти відбиваєшся від праці в команді!» Він каже: «Слухайте! Я дивлюся зверху, мені видно – ми не туди, де треба, ріжемо!»

«Та тихо будь! – кажуть йому. Та ми так командно собі працюємо! Всі разом!! Злагоджено!!!»

Так, ти маєш ціль, мету… Та треба зупинятися, що б ти не робив. Не забувай час від часу залазити на дерево і дивитись, куди ти прямуєш.