Папа: Християнин, який не дозволяє Богові притягнути себе, є сиротою

«Християнин, Який не дозволяє, щоб Бог притянув його до Себе, є християнином, який живе в умовах сирітства», – сказав Папа Франциск, проповідуючи у вівторок, 19 квітня 2016 р., вранці, під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти», додаючи, що серце, відкрите на Бога, здатне прийняти новизну, яку приносить Святий Дух.

Незважаючи на чуда і повновладні повчання, чимало сучасників ставилися до Ісуса скептично. «Доки триматимеш нас в непевності? Якщо Ти Христос, скаже про це відкрито», – повторювали книжники і фарисеї різними способами і при різних нагодах такі слова, які, однак, свідчать про сліпоту віру, яку Сам Ісус викривав, кажучи: «Ви не віруєте, бо ви – не з моїх овець».

Як зауважив Святіший Отець, бути частиною Божої отари – це благодать, яка, однак, вимагає відкритого серця. Ісус навчав, що Його вівці чують його голос та йдуть за Ним. Чи вони щось вчилися для того, щоб іти за Ісусом, і після того увірували? Ні! «Отець мій, який Мені їх дав, більший від усіх», – каже Ісус. «Це Отець дає вівцям пастиря. Це Отець притягає серця до Ісуса», – сказав проповідник.

За словами Наступника святого Петра, закам’янілість сердець книжників та фарисеїв, які бачать діла Ісуса, але відмовляються визнати Його Месією, є трагедією, що триває аж до Голготи. Більше того, після Воскресіння вони підмовляють сторожу сказати, що учні викрали Тіло. Ніщо не може зворушити їхнє серце. Наслідком цього є те, що вони «стали сиротами», бо «зреклися свого Отця».

«Ці законовчителі мали замкнене серце, почувалися господарями самих себе, й, у дійсності, були сиротами, тому що не підтримували стосунків з Отцем, – зазначив Папа. – Так, вони говорили про своїх праотців, казали: “наш отець Авраам, наші праотці”, – але гооврили, як про віддалені постаті. У своєму серці вони були сиротами, жили в стані сирітства, віддаючи перевагу йому, замість того, щоб дозволити Отцеві притягнути себе. І в цьому полягає трагедія закритого серця цих людей».

Протилежна ситуація описана в Діяннях Апостолів, які розповідають, що завдяки проповіді учнів, що вирушили аж до Фінікії, Кіпру та Антіохії, увірували навіть численні погани. Ось що означає серце, відкрите на Бога. Таким було серце Варнави, якого послано з Єрусалиму до Антіохії перевірити ці чутки про навернення поган, а він не брав цього за зле, тому що був готовим прийняти новизну.

«Ісус запрошує нас бути Його учнями, але щоб ними стати, ми повинні дозволити Богові притягнути нас до Нього. І ми можемо ось так, смиренно як Його діти, молитися: Отче, приведи мене до Ісуса; Отче, приведи мене до пізнання Ісуса. Тоді Отець пошле Святого Духа, щоб відкрив наші серця та привів нас до Ісуса. Християнин, який не дає Отцеві притягнути себе до Ісуса – це християнин, який живе в умовах сирітства. А ми ж маємо Отця, ми не є сиротами!» – підсумував Папа.