Викладачі Дрогобицького музучилища разом зі студентським капеланом відвідали відпустове місце в Зарваниці

Кожен пересічний українець, як і будь-яка християнська душа на землі, перш за все прагне миру. Для нас, жителів України мир – питання болю душі. Гинуть найкращі сини Батьківщини, не висихають сльози у згорьованих матерів, сумує небо над осиротілими дітьми… Але мир – це не тільки тиша на полях бою. Мир – це надто щось дорогоцінне в очах Господніх. Коли Господь посилав учнів благовістити про Царство Боже, Він заповідав: «Входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому!» (Мт.10:12).Свята Літургія, найважливіша з усіх молитов, починається словами: “У мирі Господеві помолімося. За мир з висот… помолімося. За мир всього світу… помолімося”. А закінчується проханням до Господа: “Мир світові даруй, церквам Твоїм, Богом береженому народові нашому, правлінню і всім людям Твоїм”. Коли Ісус Христос після свого славного Воскресіння з’явився перед переляканими апостолами, Його першими словами були: «Мир вам!» (Ів.20:19-21). Людина повинна жити у мирі із Богом, із собою, із тими, хто є поряд.

Церква наголошує на важливості молитви для встановлення миру і заохочує це робити. Керуючись покликом душі помолитися за мирне небо, викладачі нашого училища організували прощу до Зарваницького духовного центру – всесвітнього марійського відпустового центру, однієї з найбільших святинь Української Греко-Католицької Церкви. Очолив прощу студентський капелан отець Євген Макогон. Датою святої прощі було обрано 14 травня, переддень Неділі Мироносиць. Адже Неділя матерів-мироносиць – це свято жіночого серця, якому Богом дано пізнати все велике, таємниче, святе. Саме жінки – мироносиці першими зустріли Воскреслого Христа – джерело миру і радості для наших душ.

У Зарваниці ми взяли участь у Архиєрейській Літургії, яку очолив Архиєпископ і Митрополит Тернопільський та Зборівський Василь (Семенюк). Саме він у 1991 році розпочав відбудову Марійського духовного центру у Зарваниці. Архирейська Служба була присвячена матерям та жінкам воїнів, загиблих на Майдані та в АТО. І у світлому Соборі боляче вражало море чорних хустин та згорьованих облич. Але приємним моментом стала участь нашого капелана у Службі Божій, а також особисте звернення Владики до нас, прочан із Дрогобича.

Наступними етапами нашої Зарваницької прощі стали відвідини купелі Святої Анни, в яку занурились отець Євген та прочани-сміливці. Із пасхальним співом «Христос Воскрес із мертвих!» та із проханням до Бога про мир та спокій в рідній Україні ми пройшли Хресну дорогу, яку завершили спільною молитвою у дерев’яній церкві Різдва Пресвятої Богородиці біля Святотроїцького монастиря Студійського уставу.

Кульмінацією прощі викладачів музичного училища став Молебень до Богородиці ( Маївка), який відправив о. Євген біля Чудотворного образу Зарваницької Божої Матері у парафіяльній церкві Святої Трійці. До зворушливої та благочестивої молитви долучилися всі присутні у храмі. Хто має віру, той має і мир у серці (Ів.20: 19-31).

Ольга Сеник,
викладач-методист ДДМУ ім. Василя Барвінського