Слово Митрополита Львівського у понеділок П’ятидесятниці

У понеділок П’ятидесятниці, 20 червня 2016 року, Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, відвідав с. Домажир Яворівського Протопресвітерату.

Митрополит звершив Архиєрейську Божественну Літургію з нагоди 150-ліття храму Собору Пресвятої Боргородиці та 25-ліття реєстрації релігійної громади села Домажир. У проповіді Преосвященний владика привітав вірян із ювілеєм храму та парафіяльної громади села, проручивши їх Господньому благословенню та дії Святого Духа. З нагоди свята Митрополит здійснив водосвяття та уділив присутнім Архиєрейське благословення. Настоятель храму о. Ігор Микуш подякував Митрополиту за батьківську опіку та пастирський візит.

Слово Митрополита Львівського у понеділок П’ятидесятниці
Еф 5,9-15; Мт 18,10-20.
с. Домажир 20.06.2016.

Достойні сестри і брати,

Вітаю усіх вас, наших чудових молільників, у цей святковий день, коли презнично та соборно згадуємо прихід Святого Духа до апостолів! Звершилося те, що обіцяв Ісус Христос своїм апостолам: «… Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, – пришлю його до вас» (Ів 16,7). Відхід Спасителя не був простий, бо мимо його Божої доброти та любові до людей, народ, більшість із них, його не прийняли, кричали: «… Геть! Геть! Розіпни його!… Нема в нас царя, тільки кесар!» (Ів 19,14). А Ісус – люблячий Бог, Творець неба й землі, той, хто покликав кожну людину до життя разом із своїм Небесний Отцем та Святим Духом. Три Особи, але один Бог! Святий Іван Золотоустий закликає: «Познай достойність і не оскорбляй честі Духа; пізнай богонатхненне богослов’я Святої Тройці, Отця і Сина, і Святого Духа. Це – нестворене єство, правдиве достоїнство, неподільне царство, неподільна частина, нерозривна надія, неосяжна слава Отця і Сина, і Святого Духа…» (св. Ів. Золот. «Слово про віру, і про закон природи, і про Святого Духа» п.3). Це – незбагненна тайна, людському розумові неможливо це осягнути, але на поміч приходить віра, бо і в природі є багато речей, яких неможливо збагнути й пізнати до кінця. Навіть, не знаємо, як формується вітер? Де, звідкіля він приходить й куди прямує? Існують якісь пояснення, але вони неточні й неповні. Ми з вами уже переконалися про існування Бога, не один раз у житті досвідчили його невидимої дії, яка приходила нам на допомогу в трудних хвилинах. Знаємо, що нічого не стається само собою, необхідна причина, початок, розумна сила, щоб щось появилося, тим більше, коли йдеться про розум та духовну суть. Багато із людей не бажають зустрітися з Богом, заперечують його існування, хоч у підсвідомості сумніваються… Коли ж не так, тоді прийде вічність, де необхідно здавати звіт зі свого життя.

Коли сьогодні, з вдячністю, згадуємо 150-ту річницю цієї церкви, у якій молитеся кожної неділі та свята, навіть, частіше приходите, щоб стати перед Богом, то вартує згадати про сотні осіб із вашого села, які випередили вас до вічності. Це – ваші рідні, близькі та знайомі, що заступаються за вас перед Богом, просять Господа про милосердя для усіх нас, благають про мир в Україні, а найголовніше: про мир з Богом у наших душах. Майже усі попередники користали зі святих Таїн, переступаючи поріг цієї церкви, стаючи перед священиком, який в ім’я Пресвятої Тройці продовжує відпускати гріхи. Видима дія для очей, але невидима Божа благодать, яка змінює духа людини, очищає його, просвічує й освячує. Хто відходить у вічність, примирившись з Господом, така душа вступає у вічне щастя, в радість, якої ніхто не відбере (пор. Ів 16,22). Багато добра вчинили священики, які служили в цій церкві, принаймні, згадаємо світлої пам’яті отця Здобиляка Стефана, який ревно служив громаді та Богові… Дякую отцеві Ігорю Микушу, який старається про ваш духовний гідний стан, заступається в молитвах перед Богом за вас та уболіває, пам’ятаючи про звіт за душі, що необхідно здати перед Богом. Хай Господь благословить усіх вас плодами Святого Духа.

Це Святий Дух діє у нас та приносить добро в душу людини. У сьомій молитві Утрені написані такі слова: «Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас « (Часослов «Утреня»). Він, Дух, навчає людину добра та гідно провадить тих, хто прислухається до нього. Цей Дух істини (пор. Ів 14,17), яким ми були охрещені (пор. Ді 11,16), наповнює осіб собою (пор. Ді 4,8), навчає усіх християн доброго духовного життя та веде до вічного спасіння. Колись Ісус Христос, навчаючи в Капернаумі у синагозі, промовив такі слова до присутніх: «… Дух – ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя» (Ів 6,63). Священики чи катехити, покликані й ведені Святим Духом, користають самі та навчають інших побожного життя (пор. 2Пт 1,21). Святий апостол Павло пригадує: «… Бог вибрав вас від початку, щоб ви спаслися освяченням Духа і вірою в правду» (2Сл 2,13). Ми, які чуємо ці слова, вибрані Богом, щоб освячувати душі. Тому необхідно пізнавати волю Бога, коритися їй та надавати Господу можливість діяти в нашій душі. Так, це – правда, що людина може заборонити Святому Духу діяти у її душі, тут треба розуміти, що Бог на силу нічого не чинить. Хто довіряє Святому Духові, хто покладається на нього, він приносить плоди, про які навчає святий апостол: «А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість…» (Гл 5,22-23). Змагаймо до того, щоб стати знаряддям Святого Духа, бо він дає здібність пізнавати, «навіть глибини Божі» (1Кр 2,10). Святий Дух завжди надихає людину чинити діла гідні нагороди, тому стараймося почути його голос й не зачиняти сердець перед ним. Хай пресвята Богородиця виблагає нам вміння спілкуватися зі Святим Духом й довіряти йому наше життя.

Усіх вас вітаю зі святами приходу Святого Духа та 150-тим ювілеєм освячення церкви, рівно ж, із 25-тою річницею відновлення приналежності вашої громади до УГКЦ! Хай Господь Бог усіх вас благословить рясними дарами Святого Духа, здібністю прийняти їх, дає доброго здоров’я на гарні й довгі роки духовного життя!