Перше слово Папи у Вірменії: Світ потребує переконливого свідчення того, що Христос здатний відкривати шляхи примирення

«З великим зворушенням я переступив поріг цього священного місця, що є свідком історії вашого народу, променіючим центром його духовності; вважаю цінним Божим даром можливість наблизитися до священного вівтаря, з якого у Вірменії засяяло Христове світло», – сказав Папа Франциск у своїй першій промові на вірменській землі, виголошеній під час відвідин катедрального собору в Ечміадзині – столиці Вірменської Апостольської Церкви, до якого він прибув відразу після церемонії привітання в аеропорту.

«При цій урочистій нагоді складаю подяку Господеві за світло віри, запалене на вашій землі, віри, яка надало Вірменії її особливу ідентичність та вчинило її благовісницею Христа поміж народами», – сказав Глава Католицької Церкви, «схиляючись перед Господнім милосердям», яке забажало, щоб Вірменія стала першою країною, яка прийняла християнство, як офіційну релігію, в той час як у Римській імперії ще тривали переслідування. «Віра у Христа, – додав він, – не була для Вірменії лише зовнішнім вбранням, яке можна одягнути або зняти, відповідно до обставин чи доцільності, але складовою дійсністю її ідентичності».

Побажавши Господнього благословення за «світле свідчення віри», яке красномовно свідчить про могутність та плідність Хрищення, «отриманого понад тисяча сімсот років тому разом із промовистим і святим знаком мучеництва», Єпископ Риму склав подяку Господеві за спільний шлях, пройдений Католицькою та Вірменською Апостольською Церквами, «за допомогою щирого й братерського діалогу», прямуючи до «повної спільності в Євхаристійній трапезі». «Нехай же Святий Дух, – побажав він, – допоможе нам здійснити цю єдність, про яку молю нашого Господа, щоб Його учні були одно, щоб світ увірував».

У цьому контексті Святіший Отець пригадав вклад своїх та Карекіна ІІ попередників у справу наближення між Церквами та зміцнення діалогу, важливими етапами чого було спогадування мучеників ХХ сторіччя в контексті Ювілею Двотисячоріччя, передача мощей святого Григорія Просвітителя для катедрального собору в Єревані, візит святого Івана Павла ІІ до Вірменії та спільна декларація, підписана з цієї нагоди 2001 року, а також візити теперішнього Католикоса-Патріарха до Ватикану.

«Світ, на жаль, позначений поділами і конфліктами, як також серйозними формами матеріальної та духовної бідності, включаючи визискування людей, в тому числі, дітей і похилих віком, а тому очікує від християн свідчення взаємопошани і братерської співпраці, яка спричинятиметься до того, що перед кожним сумлінням засяє могутність й істина Христового Воскресіння», – сказав Папа Франциск, вказуючи на те, що «екуменічній дух набуває зразкової цінності також і поза видимими межами церковної спільноти», стаючи для всіх пригадкою про необхідність подолання розбіжностей «шляхом діалогу та цінування того, що об’єднує».

За словами Глави Католицької Церкви, дух екуменізму також запобігає «інструменталізації та маніпуляції вірою», оскільки спонукає «відкривати її справжнє коріння» та «передавати, захищати й поширювати істину в пошані до гідності кожної людської істоти». «Таким чином, світові, який невідкладно цього потребує, надаватиметься переконливе свідчення того, що Христос живий та діє, здатний відкривати завжди нові шляхи примирення між народами, цивілізаціями та релігіями», – сказав він.

«Дорогі браття, коли наше діяння надихається та спонукується силою Христової любові, тоді зростають взаємопізнання та взаємопошана, створюються кращі умови для плідного екуменічного шляху й, одночасно, кожній людини доброї волі та всьому суспільству вказується на конкретну й доступну дорогу залагодження конфліктів, які руйнують громадянське співжиття та творять поділи, які важко зцілити», – підсумував Папа, побажавши всьому вірменському народові Господнього благословення за заступництвом Пресвятої Богородиці та святих Григорія Просвітителя та Григорія Нарецького.