Важкі питання. Як Католицька Церква ставиться до ексгумації?

ПИТАННЯ: Як Католицька Церква ставиться до ексгумації, чи припустимо це?

ВІДПОВІДЬ: Ексгумація, тобто витяг останків з місця поховання, проводиться, наприклад, для судового розслідування. Вона може допомогти встановити або уточнити причину смерті або розкрити злочин, визначити винного у вбивстві і, навпаки, звільнити несправедливо обвинуваченого.

Ексгумація проводиться і самою Церквою, наприклад, для визначення автентичності мощей або для перепоховання подвижників, прославлених Церквою. Мощі також з давніх часів розміщували під вівтар храмів для освячення. Ця практика була офіційно визнана в 398 році на Карфагенскому соборі, а в 787 році, на Нікейському соборі, вона стала обов’язковою. Зазвичай, проводилася ексгумація останків, їх частки стали затребувані, віруючі вшановували також порожні гробниці, в яких раніше спочивали мученики.

У 1925 році Папа Пій XI заснував Папський інститут християнської археології, один з провідних освітніх і наукових центрів, де була розроблена практика опізнання мучеників на стародавніх цвинтарях. Ще до цього, в Кодексі канонічного права 1917 року, було введено обов’язкове опізнання останків Слуг Божих для завершення процесу беатифікації. Це називається recognitio. Опізнання останків має на меті встановлення їх автентичності та ступеня збереження. Воно може проводитися навіть не один раз, допомагаючи переконатися в тому, що мощі не були замінені і залишилися недоторканими.

Така ексгумація на підставі канонічних приписів 1917 року проводилася, наприклад, з останками двох фатімських пастушків (в 1935 році). Під час понтифікату Івана Павла II була проведена ексгумація найбільш шанованих подвижників, святих і блаженних Католицької Церкви: Папи Івана ХХІІІ, Папи Пія ІХ, подружжя Луїджі Бельтрама і Марії Куаттроккі, Луїджі Оріоне (ексгумація була проведена тричі), ексгумація святої Клари Ассизької в 1986 році (попередня ексгумація проводилась в 1850 році); святого Антонія Падуанського.

Неодноразово були ексгумовані останки святого Франциска Ассизького: перший етап пізнання датується 1818 роком, за Папи Пія VII. Тоді останки були поміщені в крипту – ту ж, де знаходяться і сьогодні. Крипта була видозмінена в минулому столітті. Потім, в 1978 році, при Папі Павлові VI, мощі святого Франциска були поміщені в ковчег з органічного скла, де вони знаходяться до цього дня. У 1994 році було проведено медичне дослідження останків, яке підтвердило хороше збереження мощей. Остання ексгумація проведена 25 березня 2015 року.

Завдяки ексгумації була визначена причина смерті словацького блаженного Василя Хопка, мученика комуністичного режиму. В результаті токсикологічного дослідження останків був виявлений миш’як, який, мабуть, йому вводили малими дозами протягом тривалого часу.