Кардинал Дзівіш з нагоди відкриття СДМ: досвідчити милосердя, щоб ним ділитися

Звідки ми прибули, де перебуваємо та куди прямуємо? Шукати відповіді на ці три запитання заохотив молодь кардинал Станіслав Дзівіш, Архиєпископ Кракова, проповідуючи під час Святої Меси з нагоди відкриття Всесвітніх Днів Молоді 2016, яку він очолив у краківському парку Блоні. Незважаючи на дощ, на Євхаристійне богослужіння, в якому були використані тексти зі служби спомину святого Івана Павла ІІ, зібралося кількасот тисяч юнаків і дівчат.

Перед початком Святої Меси на поміст, на якому встановлений вівтар, внесено мандрівні символи СДМ – дерев’яний хрест, подарований Іваном Павлом ІІ та копію ікони Пресвятої Богородиці «Спасіння Римського люду», а також мощі святого Івана Павла ІІ та святої Фаустини Ковальської. Зазначимо, що подібно до великих папських богослужінь, під час яких Євангелія читається латинською та грецькою мовами на знак двох легень Церкви, під час цього богослуження її було прочитано польською та церковнослов’янською мовами.

Коментуючи євангельську розповідь про діалог Симона Петра з воскреслим Христом на березі Тиверіадського озера, під час якого Ісус тричі запитував: «Чи любиш ти мене?», проповідник зазначив, що чуючи ці слова, на думку спадає ввесь життєвий шлях Апостола. Він покинув родину та працю, щоб стати учнем, перебував поряд з Учителем, пережив страсті та хвилини слабкості. А скріплений силою Святого Духа, він підтвердив свою любов, ставши свідком Ісуса Христа та «скелею Церкви, що народжувалася».

«Сьогодні Ісус Христос промовляє до нас, у Кракові, на берегах Вісли, що пронизує всю Польщу від гір до моря. Досвід святого Петра може стати нашим досвідом та спонукати до призадуми», – сказав кардинал Дзівіш, додаючи: «Поставмо собі три запитання та спробуймо знати на них відповідь».

Перше запитання: звідки ми прибули? За словами Краківського архиєпископа, подібно до натовпу, що зібрався в Єрусалимі в день П’ятидесятниці, присутні прийшли з «усіх народів, що під сонцем», як читаємо в Діяннях Апостолів. «Ми принесли з собою багатство наших культур, традицій та мов. Приносимо досвід наших місцевих Церков. Приносимо свідчення віри й святості попередніх поколінь та теперішнього покоління своїх братів і сестер, учнів воскреслого Господа», – сказав він.

Дехто, за його словами, прибув з регіонів, «де люди живуть у мирі, а родини є спільнотами любові і життя, де молодь може здійснити свої мрії», але є й такі, що прибули з країн, в «яких люди страждають через конфлікти та війни, в яких діти помирають з голоду, в яких християни зазнають жорстоких переслідувань». «На зустріч з Ісусом протягом цих днів, – підсумував кардинал Дзівіш, – приходимо з особистим досвідом життя згідно з Євангелієм у нашому складному світі. Приносимо з собою страхи, розчарування, але також – ностальгію та сподівання, наше прагнення жити у людянішому, солідарнішому та більш братерському світі».

Переходячи до наступного запитання: «де ми перебуваємо і чому?» – проповідник, зазначив, що місцем зустрічі, до якого паломники прибули, здолавши чималі відстані, є колишня столиця Польщі, країни, яка 1050 років тому прийняла світло віри. «І ми сьогодні тут, бо нас зібрав Христос. Він є світлом світу. Хто йде за Ним, той не блукатиме в темряві. Він є дорога, істина та життя. Він є словом вічного життя. До кого ж нам ще йти? Лише Він, Ісус Христос, може сповнити найглибші прагнення нашого серця. І це Він нас сюди привів. Він присутній між нами», – сказав Краківський митрополит, заохотивши юнаків і дівчат ввірити «свої страхи та сподівання» Ісусові, Який цими днями запитуватиме їх про любов, як дві тисячі років тому запитував Симона Петра.

Далі проповідник звернув увагу на те, що зустрічаючись з Ісусом, зауважуємо, що всі разом ми творимо велику спільноту, якою є Церква, що «перевищує через границі, накреслені людьми». І саме «досвід вселенськості Церкви», за його словами, є «чудовим досвідом, пов’язаним із Всесвітніми Днями Молоді». «Завтра, – додав він, – до нас прибуде Петро наших днів – Святіший Отець Франциск, а післязавтра вітатимемо його на цьому місці. Протягом наступних днів ми почуємо його слова та молитимемося разом з ним. Присутність Папи на Всесвітніх Днях Молоді також є прекрасною характеристикою цього свята віри».

Врешті, третє запитання спонукує замислитися над тим, «до чого прямуємо і що хочемо винести звідси»? Як зауважив кардинал Дзівіш, хоч зустріч триває лише кілька днів, мова йде про «насичений духовний досвід, який вимагатиме також і певних зусиль». Але пізніше «повернемося до наших найдорожчих, до наших шкіл, університетів, робочих місць». З чим повернемося?

«Краще не забігати наперед з відповіддю на це запитання, – зазначив проповідник. – Але приймімо виклик. Протягом цих днів розділімо найцінніше, що маємо. Ділімося вірою, досвідом, сподіваннями. Дорогі юні друзі, формуйте протягом цих днів свої уми та серця. Слухайте катехизи, які вам виголошуватимуть єпископи. Слухайте Папу Франциска. Зі зворушенням беріть участь в літургії. Досвідчуйте милосердну Господню любов у Святій Тайні Покаяння. Намагайтеся також пізнавати храми Кракова та культурне багатство цього міста, як також гостинність його та інших місцевостей мешканців, де знаходитимете відпочинок після денних труднощів».

Зазначивши, що Краків також особливим чином, завдяки святим Фаустині Ковальській та Іванові Павлові ІІ, переживає таїнство Божого милосердя, місцевий архипастир закликав паломників, повертаючись до своїх країн та домівок, «нести туди іскру милосердя», пригадуючи всім, що «блаженнні милосердні, бо вони зазнають милосердя».