Спогади українських християн-дисидентів про зустрічі зі cвятою Терезою

На вулицях Калькутти її впізнавали за білим сарі з блакитним обрамленням. Саме в Індії мати Тереза розпочала свою місію доброчинства, де опікувалась бідними та хворими.

«Люди хочуть хліба, вони голодні. Але існує значно страшніший голод, і цей голод – брак любові», – матір Тереза.

Якось до притулку матері Терези приїхав журналіст робити про неї репортаж. Він спостерігав, як вона миє рани немічним і безпритульним, після чого сказав, що навіть за мільйон доларів не погодився б цього робити. На що Матір Тереза відповіла: я також за мільйон цього б не зробила, я роблю це для Бога.

«Найважливіше у служінні матері найбіднішим з бідних було те, що вона бачила у кожному з них Христа», – пригадує сестра Беніта, монахиня з Індії.

Коли матір Тереза дізналась про вибух на Чорнобильській станції, вона вирішила їхати в Україну. Її подорож починається з Москви, де вона просить радянське керівництво створити благодійний фонд для постраждалих внаслідок Чорнобиля. Їй відмовляють. Як написала газета «Нью-Йорк Таймс», у Кремлі не дозволили закордонній релігійній організації на чолі з Нобелівською лауреаткою займатись благодійною діяльністю в СРСР.

Далі Матір Тереза вирушає в Україну. В аеропорту вона уникає питання журналістів, чи має плани зустрічатися з релігійними дисидентами. «Я не втручаюсь у політику», – ці слова Матері Терези цитує «Нью-Йорк Таймс». У Києві монахиня зупинилась у Флорівському жіночому монастирі. Звідси вона їде до селища поблизу Чорнобиля та все ж таки зустрічається із католиками, чия віра не визнавалася радянською владою.

«Ксьондз сповістив, що вона буде, прийшло дуже багацько людей, ми всі стояли тут на подвір’ї, її зустріли, вона була така невисокого зросту, усміхнена. А так як вона нашої мови не знала, то всєгда чоловік улибається. Враження конєшно було таке сердешне», – пригадує парафіянка Воздвиження Святого Христа у Києві Аделя Лернер-Гаєвська.

Матір Тереза відвідувала київську церкву на Святошино у день встановлення хреста у церковному саду, що мав бути знаком єдності Сходу та Заходу. Ця парафія була єдиним місцем богослужінь на Київщині для католиків, то ж під час візиту відомої монахині зібралося чимало людей. Як розповідають очевидці, паркан був щільно оточений кінною поліцією, а за присутніми стежили працівники спецслужб.

«Я тоді служив міністрантом, прислужував біля священика. Я пам”ятаю, як вона на амвоні давала своє свідчення, а потім я на цьому амвоні Слово Боже читав людям. І це мене так підносило, тримало. Але в 10 років що ти там розумієш? В 10 років я просто тішився, що був поруч з нею», – розповідає прихожанин парафії Воздвиження Святого Христа у Києві Віктор Сенківський.

«Мать Тереза дивилась таким поглядом. Я вперше побачила в житті погляд, в якому немає жодного лукавства. Я бачила людину, яка євангелізує, як казав Павло ІІ, не словами, а своїм поглядом, поглядом любові. Бо я тоді була зовсім невіруюча», – каєе вчителька англійської мови Олена Лебухорська.

Послідовниць святої матері Терези у народі називають «калькутками». Після розвалу Радянського Союзу вони з’явились і на пострадянському просторі.

«Вони розповідають, що Богородиця Діва Марія сказала їм у певний спосіб, що тут на території колишнього радянського союзу сестри калькутки будуть мати 15 домів. Наскільки я розумію, це колишні 15 республік радянського союзу», – розповідає отець Олексій Самсонов.

В Україні наразі діє один монастир сестер матері Терези, де немає жодної українки. За правилами ордену, жінки, що стають монахинями, повинні їхати на місію в іншу країну, звідси походить їхня назва «сестри-місіонерки».

«У Києві немає жодної сестри-українки, є постійні три сестри, одна з них – з Польщі, інша – зі Швейцарії та ще одна сестра з Індії. Інші сестри в Україні доїжджають, вони не постійні. Тричі в тиждень вони годують людей, які не мають їжі. Також організовують ночівлю для таких людей, у них на третьому поверсі є місце, де безхатченки можуть переночувати», – говорить отець Олексій.

Людей у стані сп’яніння у монастир не впускають. При цьому сестри та їхні волонтери регулярно працюють з алкозалежними і планують створити в Україні реабілітаційний центр для людей, залежних від алкоголю.

«Матір Тереза сказала б «робіть маленькі, звичайні речі, дивись, де ти можеш проявити увагу до людей навколо тебе, навіть у вашій власній родині, хто потребує цей маленький жест доброти і любові», – каже отець Браян Колодійчук, голова процесу канонізації матері Терези.

У неділю Папа Франциск зарахував Матір Терезу до лику святих. На церемонії канонізації на площі Святого Петра у Ватикані зібрались десятки тисяч.

«На честь Святої Трійці ми оголошуємо та визнаємо Благословенну Терезу Калькутти святою. Ми ставимо її в ряд інших святих та наказуємо, щоб це визнавалося всією Церквою», – сказав папа під час урочистої церемонії.

Лауреат Нобелівської премії матір Тереза була відома як свята знедолених за свою роботу для найбідніших верств населення Індії. Матір Тереза, уроджена Аньєза Ґондже Бояджіу, народилась в Скоп’є в 1910 році. Багато років пропрацювала у Калькутті. З допомогою тисяч інших монахинь та мільйонів волонтерів вона відкрили благодійні місії у понад 120 країнах світу. Про себе вона говорила: «За походженням я албанка, за громадянством – індійка. За вірою я католицька монахиня. За призванням, я належу всьому світові. А серце моє цілком належить серцю Ісуса Христа».

Ярина Матвійчук