Душпастирі в армії

Незабаром у Збройних силах буде запроваджено інститут військового духовенства

Про наявність церковних атрибутів в армії донедавна навіть не йшлося. А про священика на території військової частини і поготів. До цього десятиліттями привчала нас радянська влада. Лише після того як Україна здобула незалежність, не тільки у цивільних, а й у військовослужбовців з’явилася можливість не критися з віросповіданням.

З початком війни на сході країни стало зрозумілим, що моральне і фізичне виснаження бійців поновити під силу духівникові. Перші спроби залучити до цієї місії військових психологів були невдалими. Таких фахівців виявилося на той момент катастрофічно мало. Та й довіра у солдатів до психологів була такою собі. Ідею з панотцями на передовій підказали бійці АТО, які вже мали досвід виконання бойових завдань у миротворчих місіях. Якраз там забезпечували функціонування капличок при військових частинах різних гарнізонів та залучення священиків до заходів душпастирської опіки військовослужбовців за місцями дислокації військ.

Віра допомагає  у важку хвилину

— В умовах надзвичайного перевантаження військовослужбовці потребують зокрема й задоволення релігійних потреб, які є дієвим засобом у формуванні їхньої готовності до виконання поставлених завдань, — зауважив під час брифінгу начальник управління інформаційно-пропагандистського забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ капітан першого рангу Андрій Коренько. — Тому, не очікуючи внесення змін у нормативну базу церковно-військових відносин, у ЗСУ було розгорнуто роботу із залучення потенціалу церков до активізації душпастирської опіки особового складу в будь-якій обстановці. Практичні дії розпочалися ще у березні 2014 року. Тоді з ініціативи Генерального штабу у військові частини, які вийшли для прикриття адмінкордону з тимчасово окупованим Кримом, запросили священиків для душпастирської опіки особового складу в польових умовах.

За словами капітана першого рангу, на новий рівень відносин армія і церква перейшли з початком АТО. Важливим моментом, вважає офіцер, стали дії церков на підтримку армії. Уже в липні 2014 року при штабі АТО запрацювала перша капличка з капеланом УГКЦ Андрієм Зелінським.

Сформовано чіткий  алгоритм

— Наприкінці 2014 року значна кількість військових частин, які виконували завдання в зоні АТО, вже мали духовного пастиря. Постало питання необхідності систематизації цієї роботи та встановлення певного порядку перебування священиків у зоні АТО, — поінформував Андрій Коренько. — Для цього на початку минулого року начальник Генштабу звернувся через раду душпастирської опіки Міноборони до предстоятелів церков з проханням підібрати священнослужителів для організації роботи з особовим складом військ у районах проведення АТО, в місцях відновлення боєздатності та підготовки особового складу.

Завдяки взаєморозумінню вдалося досягти системності у цій роботі. Нині діє чіткий алгоритм допуску священнослужителів до військових частин ЗСУ. Окрім того, за одним із пунктів алгоритму, підібрані церквами священики мають пройти курс підготовки з основ військової справи й отримати дозвіл на перебування на волонтерських засадах у складі чергових ротацій у визначеному підрозділі для здійснення душпастирської опіки особового складу.

До речі, заявок на акредитацію від представників церков Московського патріархату не надходило. Зате представників інших конфесій в зоні АТО від ротації до ротації перебуває від 90 до 100 осіб.

З початку цього року розширено спектр взаємодії війська з церквою шляхом долучення священнослужителів до роботи мобільних груп, мета яких — реагування на проблемні питання військовослужбовців, які виконують завдання в зоні АТО, зокрема морально-психологічного характеру.

— Нині успішно діють спільні проекти з посилення духовного виховання військовослужбовців та членів їхніх сімей, цільової підтримки церквами дітей військовослужбовців — учасників АТО, грошової та матеріальної благодійної підтримки української армії в її боротьбі з агресором. Усе це дає підстави стверджувати, що взаємодія між  церквами та ЗСУ набула комплексного й системного характеру, — зауважив офіцер.

— За останні два роки ми здобули унікальний досвід у практичній організації душпастирської опіки особового складу в будь-яких умовах. Основні напрацювання включено в нові проекти нормативно-правових актів, які найближчим часом стануть правовою основою для впровадження інституту військового духовенства у Збройних силах, — підкреслив Андрій Коренько. 

Звісно, позитивну щиру роботу хоч у якийсь спосіб слід відзначити. За словами представника Генштабу, майже 190 священиків різних конфесій отримали відзнаки за душпастирську опіку військовослужбовців, які захищають від нападників східні кордони країни.

Право  на свободу  світогляду

Найближчим часом в українському війську буде запроваджено інститут військового духовенства. Про це повідомив заступник директора — начальник відділу департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони Олександр Щербінін.

За його словами, останні роки в нашій державі стали визначальними у становленні системи забезпечення реалізації військовослужбовцями Збройних сил права на свободу світогляду та віросповідання.

— Ухвалено спільні важливі рішення щодо формату і перспектив військово-релігійних відносин, окреслено їхню кінцеву мету — поетапне запровадження у ЗСУ інституту військового духовенства (капеланства). Нині здійснено останні корегування нормативно-правової бази оборонного відомства, що дасть можливість найближчим часом запровадити інститут капеланства, — повідомив Олександр Щербінін.

За його словами, триває остаточне узгодження із зацікавленими підрозділами оборонного відомства питань щодо необхідної чисельності капеланів. До речі, координуватиме їхню діяльність цивільна особа.

Олександр Щербінін також поінформував, що Кабінет Міністрів у липні 2014 року ухвалив рішення про запровадження служби військового духовенства у ЗСУ, Нацгвардії та Державній прикордонній службі. На виконання цього рішення видано наказ Міноборони від 27 січня 2015 року № 40 «Про затвердження Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 161/26606.

За повідомленням Олександа Щербініна, з метою задоволення конституційних прав на свободу світогляду і віросповідання військовослужбовців Збройних сил та членів їхніх сімей за поданням ради у справах душпастирської опіки при Міноборони затверджено Концепцію душпастирської опіки у Збройних силах, яка є перехідним документом від нештатної душпастирської опіки до повноцінного інституту військового духовенства.

Душпастирська опіка віруючих військовослужбовців здійснюється із залученням священнослужителів місцевих парафій у взаємодії з радою у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони.

Крім того, за сприяння ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони щороку, починаючи з 1995-го, проводять військові прощі як в Україні, так і за її межами.

— Залучення військовослужбовців ЗСУ до проведення спільних з релігійними організаціями заходів дає змогу зміцнити довіру українського народу до армії та підняти престиж військової служби, — підкреслив Олександр Щербінін.

Він також поінформував про проведення за двосторонніми домовленостями навчання у форматі 2—5-денних курсів зі священнослужителями, які вирушали в зону проведення антитерористичної операції на волонтерських засадах як військові капелани.

Курс прослухали понад 600 священнослужителів Української православної церкви Київського патріархату, Української греко-католицької церкви, Союзу вільних церков християн євангельської віри України, Всеукраїнського союзу об’єднань євангельських християн-баптистів, Всеукраїнського союзу церков християн віри євангельської — п’ятидесятників.

Щодо пріоритетів комплектування капеланами військових підрозділів слід зазначити, що насамперед військових священиків направлятимуть у частини, які виконують бойові завдання у зоні проведення АТО, забезпечують проведення заходів з відновлення боєздатності та підготовки особового складу військ (сил), а також у медичні заклади (установи) Міноборони, де лікуються та проходять реабілітацію учасники бойових дій. 

Ольга ПРОКОПЕНКО

фото: zhyve.tv