Комунікат Синоду Єпископів УГКЦ

Комунікат Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (м. Львів-Брюховичі, 4 – 11 вересня 2016 року Божого).

Від 4 до 11 вересня 2016 року Божого у м. Львові-Брюховичах проходив Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, в якому брав участь 41 єпископ з України, країн Центральної та Західної Європи, Пiвнiчної і Пiвденної Америки та Австралiї.

Синод розпочався Божественною Літургією в архикатедральному соборі Святого Юра. Наприкінці Божественної Літургії Секретар Синоду Єпископів УГКЦ владика Богдан (Дзюрах) зачитав Декрет про його скликання, а Блаженніший Святослав урочисто проголосив його відкриття. До присутніх звернулися з привітальним словом почесні гості: Архиєпископ Клаудіо Гуджеротті, Апостольський нунцій в Україні, та Блаженніший Патріарх Григорій ІІІ, Глава Мелхітської Греко-Католицької Церкви.

У соборі Святого Юра був виставлений для почитання оригінал ікони Пресвятої Богородиці «Милосердя двері», яку Митрополит і Архиєпископ Перемишльсько-Варшавський Євген Попович привіз із м. Ярослава (Польща) з нагоди проведення Синоду Єпископів УГКЦ. Саме ця ікона на бажання Папи Римського Франциска була на урочистій Літургії з нагоди відкриття Ювілейного року Божого милосердя в Римі.

Цього ж дня, увечері, було відслужено Молебень до Святого Духа і всі члени Синоду склали присягу, яку зачитав найстарший з присутніх за єпископською хіротонією – владика Василь (Лостен). Опісля до присутніх єпископів звернувся із братнім словом Блаженніший Патріарх Григорій ІІІ.

На першому засіданні Синоду 5 вересня 2016 року Божого до єпископів звернулися із привітальним словом запрошені гості: Архиєпископ Клаудіо Гуджеротті, Апостольський нунцій в Україні; владика Леон Малий, представник Єпископської Конференції Римо-Католицької Церкви в Україні; владика Димитрій (Рудюк), Митрополит Львівський і Сокальський Української Православної Церкви Київського Патріархату; ігумен Маркіян Каюмов, уповноважений представник Єпископа Львівського і Галицького Філарета Української Православної Церкви. Вітальний лист від Єпископської Конференції Казахстану зачитав отець Василь Говера, Апостольський делегат для українських греко-католиків Казахстану і країн Середньої Азії. Архимандрит Сергій Гаєк, Апостольський візитатор Білоруської Греко-Католицької Церкви виголосив привітання білоруською мовою.

Серед гостей, запрошених на Синод, були також: владика Ніл (Лущак), Єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії; о. Михайло Дубович, Вікарій для українців греко-католиків у Румунії; та владика Йосиф Калларангатт зі Сиро-Малабарської Церкви з Індії, який виступив із доповіддю про дияконію в його помісній Церкві.

Глава УГКЦ виголосив до Синоду програмну доповідь, в якій охарактеризував минулий рік як період втілення рішень Патріаршого Собору, що проходив у м. Івано-Франківську. Блаженніший Святослав підсумував результати пособорових конференцій, що проходили в усіх єпархіях, і відзначив, що вони мали значний позитивний наслідок. Це був також рік подальшого впровадження Стратегії розвитку УГКЦ до 2020 року «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом».

Соціальне служіння в УГКЦ було головною темою Синоду. У представленні цієї теми головний доповідач о. Андрій Нагірняк разом з іншими експертами – п. Ксенею Гапій, п. Григорієм Селещуком та п. Андрієм Васьковичем, відзначили, що служіння ближньому є одним із пріоритетів Стратегії розвитку Церкви. Соціальне служіння виражає дияконійну природу Церкви, будучи частиною її триєдиної місії: звіщати Добру Новину, освячувати та служити.

Синод заслухав звіт владики Богдана (Дзюраха), Секретаря Синоду та Адміністратора Патріаршої курії, про діяльність Патріаршої курії за минулий рік, а також звіти голів різних синодальних комітетів та відділів. Було розглянуто також стан реалізації програми Стратегії Церкви до 2020 року, розвиток військового капеланства, стан будівництва Патріаршого собору Воскресіння Христового та Патріаршого центру в Києві.

Синод затвердив низку правильників, статутів та внутрішніх документів Синоду Єпископів УГКЦ, розроблених Секретаріатом Синоду та Канонічним відділом Патріаршої курії. Синодальні отці також розглянули кадрові питання.

Синод вирішив поблагословити відзначення на загальноцерковному рівні 400-річчя Василіанського чину, 380-річчя з дня смерті митрополита Йосифа Велямина Рутського, 150-річчя канонізації святого священномученика Йосафата Кунцевича та 125-річчя від дня народження патріарха Йосифа Сліпого.

У середу, 7 вересня, на Личаківському цвинтарі у Львові члени Синоду на чолі з Блаженнішим Святославом відслужили Панахиду за полеглих воїнів на Сході України, які захищали незалежність і територіальну цілісність нашої країни. У молитві брали участь численні родичі загиблих, які разом з єпископами поклали свічки на могили воїнів. Опісля відбулося живе спілкування Глави Церкви та єпископів із рідними полеглих героїв.

Кожного дня проповіді на Божественній Літургії виголошував о. д-р Мирослав Татарин із Канади. Один день Синоду був присвячений духовній віднові. Єпископи здійснили паломництво до м. Перемишляни, де у храмі Святого Миколая служив блаженний священномученик Омелян Ковч, та до Свято-Успенської Унівської лаври. Отець Мирослав супроводжував єпископів духовними науками.

Синодальні отці звернулися з вітальними листами до Папи Римського, Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради, Вселенського Патріарха Вартоломея, Голови Конференції Римо-Католицької Церкви в Україні, Глав Патріарших Католицьких Східних Церков, Предстоятелів Православних Церков в Україні та ін.

У суботу, 10 вересня, була відслужена Божественна Літургія та Панахида за усопших архиєреїв УГКЦ. Того ж дня у соборі Святого Юра члени Синоду брали участь у Молебні до Божого Милосердя, а опісля – у молитовній ході з іконою Пресвятої Богородиці «Милосердя двері» до новозбудованого храму Святої Софії – Премудрості Божої при Українському католицькому університеті, що його наступного дня освятив Блаженніший Святослав за участю всіх єпископів Синоду.

Наступний Синод Єпископів УГКЦ було вирішено провести 3-12 вересня 2017 року Божого у м. Львові-Брюховичах, а його головною темою буде літургійне і молитовне життя в УГКЦ.