Папа до аргентинців: Діла милосердя можуть перемінити нашу батьківщину

В день початку своєї XVI Апостольської подорожі, Папа Франциск звернувся за допомогою відеопослання до своїх земляків-аргентинців, які вже понад три роки чекають на приїзд свого колишнього архиєпископа. Він зазначає, що цього року, який дихає атмосферою святкування двохсотріччя Незалежності, сталися ще дві важливі події: беатифікація Мами Антули, яка посприяла «глибокій консолідації Аргентини» та запланована на 16 жовтня канонізація о. Хосе Брочеро, який милосердився над убогими та боровся за їхню гідність.

«Само собою зрозуміло, що я хотів приїхати до Аргентини, щоб беатифікувати Маму Антулу та канонізувати Отця Брочеро, але я не зміг, це було неможливо. Ви не уявляєте, як мені було би приємно повернутися і знову зустрітися з вами. Але я не зможу це зробити також і наступного року, тому що вже визначені завдання, пов’язані з Азією та Африкою, а світ більший від Аргентини, й доводитися розриватися. Віддаю це в Господні руки: нехай Він підкаже мені дату. Але, беручи до уваги згадані факти і те, що також і наступного року не зможу приїхати, я вирішив поспілкуватися з вами таким способом», – зазначив Святіший Отець, підкреслюючи, що аргентинський народ – це його народ і що він досі подорожує з аргентинським паспортом.

За словами Папи, любов до Батьківщини спонукає його закликати своїх земляків «взяти Батьківщину на свої плечі», адже вона потребує якнайкращих зусиль кожного, щоб «покращуватися, зростати, дозрівати». «Це спричиниться, – сказав він, – до здобуття культури зустрічі, здатної подолати всі прояви культури відкинення, присутні сьогодні в усіх частинах світу. Культури зустрічі, в якій кожен має своє місце, в якій увесь світ може жити гідно та мирно виражатися, не піддаючись нападкам, осудові чи відкиненню, немов непотріб».

Хорхе Берґольйо підкреслив, що хоч Аргентина багата різними ресурсами, її найбільшим багатством є народ, «що вміє бути солідарним, що вміє прямувати вперед пліч-о-пліч, здатний до взаємодопомоги та взаємопошани». «І навіть, якщо ми не можемо потиснути один одному руку, – додав він, – розраховуйте на мою згадку та молитву за те, щоб Господь допомагав вам зростати, як народ».

«Перебуваємо в Році Милосердя, тож на завершення цієї бесіди, цього монологу, який, однак, бажає стати розмовою, хочу запропонувати, як колись вчителька у школі, домашнє завдання. Пропоную вам у цьому Році Милосердя щодня чинити якесь діло милосердя, або ж через день, якщо не зможете кожного дня. І не гнівайтеся, якщо я їх перерахую, щоб вам їх пригадати», – вів далі Папа, вказуючи на так звані діла милосердя для тіла і для душі та зазначаючи, що мова йде про «конкретні діла милосердя, і коли кожен з нас чинитиме принаймні одне на день чи через день, яке велике добро зробимо для нашого народу!».