Папа католикам і англіканцям: Будьте промоторами відважного та реального екуменізму

У середу, 5 жовтня 2016 р., в церкві святих Андрія та Григорія на римському пагорбі Челіо, Папа Франциск, за участі Архиєпископа Кентерберійського Джастіна Уелбі, Голови Англіканської Співдружності, очолив молитву вечірні, яка була приурочена спогадуванню 50-річчя зустрічі їхніх попередників Папи Павла VI та Архиєпископа Майкла Ремсі, якою було відновлено діалог між Католицькою та Англіканською Церквами. Наприкінці богослуження відбулося надання місійного мандату членам Міжнародної Англікансько-Католицької Комісії єдності та місії та підписано спільну декларацію.

Місце богослуження було обране не випадково. Саме звідси наприкінці VI сторіччя, Папа Григорій відправив монаха-місіонера Августина разом з товаришами євангелізувати англо-саксів. Це було відображено і в обряді надання місійного мандату:

«Тисяча чотириста років тому, з цього місця, святий Папа Григорій, послав слугу Божого Августина, першого Архиєпископа Кентерберійського, та його товаришів, звіщати радісну благовість Божого слова. Сьогодні посилаємо вас дорогі брати, Божі слуги, звіщати ту саму радісну благовість Його вічного царства», – сказав Папа Франциск, а архиєпископ Джастін Уелбі побажав: «Нехай же екуменічний дух, в якому ви свідчите це Євангеліє, стане знаком переміни для наших спільнот». Дев’ятнадцять пар ієрархів, католик та англіканець, що походять з усього світу, отримали від архипастирів заохочення вирушати на свої континенти, несучи дух єдності та служіння найслабшим і проповідуючи Євангеліє.

Під час проповіді, у світлі прочитаних уривків зі Святого Письма, Папа наголосив, що Бог, як Добрий Пастир, прагне «єдності Свого люду», а поділи виникають тоді, коли «втрачаємо з поля зору ближнього» та його дари. Але Святіший Отець закликає бути стійкими в надії: «Залишаймося сповненими довір’я, бо хоч ми і є крихкими глиняними посудинами, Бог любить вливати в нас Свою благодать. Він переконаний, що ми здатні перейти із затуманення до світла, від розсіяння до єдності, від нестач до повноти».

За словами Глави Католицької Церкви, бути «завжди і всюди засобами сопричастя», перемагаючи спокусу закритості – це «велике покликання», яке дає нам змогу «підтримувати єдність людського роду», а не лише в християнській родині. «Будьте, отже, промоторами сміливого та реального екуменізму, завжди шукаючи нових шляхів», – побажав проповідник.

Далі, скерувавши свій погляд на пастирський жезл святого Григорія, який у верхній заокругленій частині містить Воскреслого Агнця, Святіший Отець вказав на суть спільного шляху, який розпочинається із головного змісту звіщення, яке слід разом нести у світ. «Любов Агнця, що тріумфує над гріхом і смертю, – сказав він, – є справжнім оновлюючим посланням, яке слід спільно нести всім загубленим сьогодення і тим, хто ще не має радості пізнання співчутливого обличчя та милосердних обіймів Доброго Пастиря. Наше служіння полягає в тому, щоби просвітлювати темряву цим ніжним світлом, беззбройною силою любові, яка перемагає гріх і долає смерть».

Але жезл, як зауважив Папа, на другому кінці має вістря, що вказує не лише на покликання бути пастирем, «провадити овець та збирати їх в ім’я Воскреслого Розп’ятого», але також на завдання «підганяти тих овець, які намагаються затримуватися надто близько». «Місією пастирів, – пояснив він, – є допомагати дорученій отарі бути такою, що виходить назовні, щоб звіщати радість Євангелія, а не замкненою у вузьких колах, в церковних “теплицях”, які можуть повернути нас до захмарених туманних днів».

У спільній декларації Глави Католицької та Англіканської Церков підтвердили своє бажання переступити через досі існуючі для повної єдності перешкоди, та побажали, щоб екуменічний діалог був не лише богословським, але й виливався у факти, у конкретні діла в сферах спільного зацікавлення, як от благодійництво, дбання про створіння та мир.