38 років тому Святого Івана Павла ІІ обрали Папою Римським

16 жовтня 1978 року кардинала Кароля Юзефа Войтилу обрано 264-им Папою Римським. Він взяв собі ім’я Іван Павлo ІІ.

Святий Католицької Церкви; канонізований у 2014 році.

Пропонуємо згадати найважливіші речі, яких навчила нас ця неймовірна людина.

10 речей, яких ми навчилися від Святого Івана Павла II

Сьогодні цій надзвичайній особистості, людині від Бога, Лицарю Віри і Охоронцю Добра виповнилися б 94 роки. Коли його не стало, всі ми. незалежно від конфесійних, релігійних, політичних поглядів тощо, сумували і плакали. Нам не вистачає цієї людини, яка змінила світ не краще, не вистачає його усмішки, його доброго слова і щирого благословення. Сьогодні, у важкі часи для нашої країни і для цілого світу, пригадаймо важливі слова Понтифіка: “Те, що нас єднає, більше від того, що нас ділить”. Чого ще ми навчилися із його життєвого досвіду?

1. Любов все перемагає і зцілює усі рани. Життя Івана Павла II було складним і трагічним. Але він не дозволив ненависті отруїти його серце: він любив всіх людей, таким чином став одним із найбільших ворогів Зла та справжнім альтруїстом слова і дії.

2. Ніколи не здаватися: навіть якщо тобі доводиться знову і знову падати, несучи свій життєвий хрест – вставати і йти далі. Святий Іван Павло II був дуже справжнім “велетом духу”, усі життєві драми сприймав мужньо і не дозволяв собі навіть думати про поразку.

3. Захищати свої переконання, заступатися за власних друзів. Протягом цілого свого життя ця велика людина відстоювала ідеали справедливості, не дозвляла принижувати інших людей. В дитинстві Понтифік завжди заступався за свого друга – Єжи Клюгера, якого цькували через те, що він був євреєм.

4. Усе життя вчитися, щоб краще пізнати світ і людей. Папа Римський був дуже ерудованою людиною, справжнім мислителем, який вірив: тандем віри і розуму стануть тою силою, яка виведе людство із морального Середньовіччя, а кожного окремого індивіда перетворить на людину, яка із моральною гідністю відстоюватиме свої права та цінності справедливості.

5. Боротися за свої мрії, слідувати власному покликанню. Саме ця настанова Понтифіка така важлива сьогодні для молодих людей, які часто губляться у життєвих бурях й оманливих лабіринтах суспільства.

6. Незважаючи на усі свої знання, досягнення і звершення, залишатися простою, відкритою людиною, ніколи не зазнаватися. Папа Римський довів, що навіть займаючи неймовірно важливу роль у суспільстві, Церкві. людина може бути щирою, не вважати себе кращою за інших, не відмовляти у допомозі тим, хто її потребує. Сам Іван Павло II вів доволі аскетичний спосіб життя, ніколи нікого не засуджував, завжди залишався тим Каролем Войтилою, якого так любив і яким так захоплювався увесь світ.

7. Де б ти не був, твоя батьківщина завжди має залишатися у твоєму серці. Римський Понтифік до кінця життя гордився тим, що він поляк, поважав свою історію, а польську землю вважав сакральною.

8. Завжди залишатися молодим духом. “Не бійтесь! Не лякайтесь вашої молодості і Вашого глибокого прагнення до щастя, правди, краси і справжньої любові! Часом говорять, що суспільство боїться цих потужних прагнень молоді, що і Ви, також лякаєтесь цього. Не бійтесь!”, – сказав Іван Павло II, звертаючись до молодих людей.

9. Повірити у себе, у свої сили, і те, що кожен із нас може зробити світ кращим. Бо без цієї віри наше життя справді стане сумним, саме через зневірю людство й хворіє депресіями, страждає.

10. Цінувати сьогоднішній день і довірити своє життя Богові. “Totus Tuus” (“Увесь Твій”) – життєвий девіз Понтифіка, який був впевнений у тому, що Бог ніколи не залишить людину наодинці зі своїми демонами, як справжній Батько захистить і пробачить усе.

10 простих істин Кароля Войтили

1. Любити цей недосконалий світ. Звісно, наше життя сповнене безлічі перепон і тривог, злих людей, фальшивих друзів і оманливого кохання. Проте, щирих людей більше. Іноді, на жаль, ми цього не помічаємо.

2. Думати про майбутнє, але не забувати цінувати кожен день. Якщо ви меланхолік, схильний до депресій (як і я ), то розумієте, наскільки важко це зробити, проте часом одна випадкова усмішка може розфарбувати сірі будні у всі кольори веселки.

3. Не соромитися себе. Кожен з нас хотів би бути гарнішим, розумнішим, вищим тощо. Але не слід забувати про свою неперевершену унікальність, несхожість до інших. Це ще раз доводить, що Бог ніколи не повторюється, створюючи свої шедеври.

4. Сміливо йти до мети. Справді легендарний Понтифік розумів, що часом життя ставить перед нами такі бар’єри, які важко обійти чи перестрибнути. Але зупинятися – теж не вихід, тому не варто бути похмурими фаталістами, слід ставати режисерами власного життя.

5. Сила молитви руйнує всі стереотипи. Святий Іван Павло II вірив і знав, що молитва – це не якийсь міфічний, надуманий, а навпаки, найбільш дієвий, особистісний діалог з Богом. Не важливо, якщо ти не знаєш всіх молитов на пам’ять, головне – відкрити своє серце для цієї розмови.

6. Не відступати перед своїми страхами. Папа Римський часто говорив: «Не бійтеся!». Мені здається, він мав на увазі, не лякатися своєї наївності, свого тепла, не тривожитися через те, що вороги можуть знищити тебе через те, що ти не бачиш зла. А просто ігнорувати всі вигадані забобони, йдучи назустріч Христові. Наприкінці свого земного життя він важко хворів, але з гідністю пережив цей час, не дозволивши фізичному недугові зламати свій дух, він не скорився перед болем і навіть перед смертю.

7. Цінувати мистецтво. Є речі тимчасові, модні, на перший погляд, надзвичайно гарні. Проте, їхня цінність – як міраж. Натомість, класична музика, театральне мистецтво, поезія, загадки філософії перетворюють один момент на вічність.

8. Ніколи не забувати, хто ми насправді. Незважаючи на те, що Кароль Войтила був людиною, яка стала Папою, він не переставав бути трохи дитиною, трохи юнаком-мрійником, трохи заклопотаним дорослим чоловіком. Він теж розчаровувався, але не опускав рук на межі лиха. Багато дослідників, священнослужителів намагаються зрозуміти: в чому секрет Кароля? Думаю, велич його особистості полягає у гуманному ставленні до людей, толерантності, непереборній вірі в Бога, спраглості до знань, любові до природи. А ще – Папа Іван Павло II завжди залишався Каролем, хлопцем, який багато втратив на своєму шляху, але який змінив цілий світ своїм теплом і турботою, щоденним двобоєм зі злом за душі людей.

9. Бути патріотом цілого світу і насамперед своєї країни. Іван Павло II любив всі країни, всіх людей, захоплювався різними традиціями і культурами. Але Польща завжди залишалася для нього цілющою землею, істинним скарбом серця, реальністю та мрією, яка дарувала крила.

10. Любов – непереможна. Переживши смерть близьких, війну, протистояння безбожному атеїстичному радянському режимові, Папа – Символ Надії, зрозумів, що тільки Любов має право вигадувати свої закони, змінювати нас, надихати на подвиги і на вчинки, гідні захоплення. Тільки Любов – єдине пояснення, єдине виправдання, єдина мета і єдина дорога. Вони неможлива без Божої ласки і без людської довіри Всевишньому.

Лідія Батіг