Папа: смерть, в дійсності, є входом у повноту життя

«Милосердний Господь і добрий», – цими словами із 103 Псалма розпочав свою проповідь Папа Франциск під час заупокійної Святої Меси, яку він очолив у п’ятницю, 4 листопада 2016 року, в ватиканській базиліці за душі померлих 7-ох кардиналів та 136-ох архиєпископів і єпископів, які перейшли до вічності протягом останнього року. У цьому переліку знаходимо також архиєпископа Петра Мальчука, Ординарія Києво-Житомирської дієцезії РКЦ в Україні, що спочив у Господі 27 травня, та єпископа Річарда Семінака, Єпарха Чиказького УГКЦ в США, що упокоївся 16 серпня.

Проповідник пригадав, що, згідно із християнським звичаєм, продовж місяця листопада ми, в особливий спосіб, молимось за наших померлих братів та сестер. Це, в свою чергу, спонукає нас задуматись над потойбічним життям, над тим, що чекає людину після смерті, призадуматись, зокрема, над нашою остаточною зустріччю з Творцем. Глава Католицької Церкви наголосив, що Господь Бог буде суддею нашого земного життя, однак, таким суддею, якого характеризує милосердя та доброта, як про це пригадує нам псалмоспівець.

Спогадуючи кардиналів та єпископів, які залишили нас протягом останніх 12 місяців, Святіший Отець зазначив, що вони дійшли до своєї мети: після ревного служіння Церкві, люблячи Господа Бога та з впевненістю в любов, яка єднає людину із Творцем, віддали свого духа у Його руки. Серед іншого, вони були переконані також і в тому, що «вірні в любові перебуватимуть при Ньому», як навчає книга Мудрості. Вони були свідомі, що наше земне паломництво закінчується у домі Отця і що лише там є мета людського життя, вічний відпочинок та мир. До того дому провадить нас Господь, Який є нашою Дорогою, Істиною та Життям. Цей шлях до дому Небесного Отця для кожного із нас розпочинається в той самий день, як ми народжуємось на світ, а через Святе Таїнство Хрищення – у благодаті.

Проповідник підкреслив, що дуже важливим етапом того шляху свяченика до оселі нашого Небесного Батька є та мить, коли він каже «ось я, Господи» під час священичих свячень. Від тієї миті свяченик в особливий спосіб з’єднаний з Христом, вщеплений у Його священство. В годині смерті він теж скаже своє «ось я, Господи», з’єднане із Спасителем, Який віддав духа у Божі руки (див. Лк. 23, 46). «Кардинали та єпископи, яких сьогодні спогадуємо у молитві, протягом усього свого життя, зокрема після посвячення його Господеві, присвятили себе свідченню і даруванню іншим любові Ісуса. І словами та прикладом закликали вірних робити так само», – мовив Святіший Отець.

«Вони були пастирями стада Ісуса Христа і, наслідуючи Його, віддали себе повністю, даруючись та посвячуючись задля спасіння повіреного їм народу». Єпископ Риму теж зазначив, що протягом свого ревного служіння ті кардинали та єпископи освячували повірених їм людей, уділяючи їм Святі Таїнства, і, таким чином, провадячи їх до спасіння; повні Святого Духа, вони звіщали Євангеліє Христове та з батьківською любов’ю ставились до всіх, зокрема до бідних, незахищених та потребуючих допомоги. Саме тому, ми віримо, що наприкінці їхнього земного шляху, Господь прийняв їх як милу жертву.

Вселенський Архиєрей також наголосив, що кардинали та єпископи, за яких у цей день підносимо молитву до Господа, в ім’я милосердного Бога та Його прощення, благословляли вірних та уділяли розрішення від гріхів, а своїм словом підбадьорювали та витирали сльози на обличчі багатьох вірних. Своєю присутністю вони красномовно свідчили про невичерпну Божу доброту і Його безмежне милосердя. Дехто із них був покликаний свідчити про свою віру в Ісуса Христа в нелегкі часи, переживаючи різного роду труднощі. «Під час цієї Святої Меси, спогадуючи смерть та воскресіння Христове, подякуймо Богові за все те добро, яке Господь вчинив для нас і для Своєї Церкви через цих наших Братів та Отців у вірі», – молив Папа, додаючи, що у світлі пасхального таїнства, їхня смерть, в дійсності, є входом у повноту життя. Смерть нас лише зовнішньо відокремлює, але сила Христа та Його Духа єднають нас ще сильніше. «Живлячись Хлібом життя, також і ми, разом із тими, які нас випередили, очікуймо з непохитною надією того дня зустрічі віч-на-віч із сяючим та милосердним обличчям Отця. Нехай над ними, як і над нами, завжди чуває наша мати Марія та випросить, щоб ми ніколи не відлучились «від Божої любові, що в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рм. 8, 39)», – підсумував Папа Франциск.