Папа: лукаве «так, але…» віддаляє людину від Бога і веде до остаточного «ні» та до гріха

З нагоди празника Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, що відзначається за новим календарним стилем 8 грудня, на площі святого Петра у Ватикані зібрались десятки тисяч прочан та побожних туристів, які прибули, щоб послухати повчання Святішого Отця, проказати разом із ним Богородичну молитву «Ангел Господній» та отримати його Апостольське благословення.

Розпочинаючи коротку катехизу, Глава Католицькою Церкви звернув увагу зібраних на те, що біблійні читання, призначені для Святої Меси з нагоди цього Богородичного празника, вказують на два переломні моменти в історії людства, роздумуючи над якими, ми повертаємось до початку добра і зла.

Перший переломний момент в історії, про який нам пригадують біблійні уривки з Літургії цього свята, – це подія, коли людина сказала Богові «ні», про що довідуємось із перших сторінок старозавітньої книги Буття, коли, замість того, щоб поставити в центрі уваги свого Створителя, людина віддала перевагу своїй особі, тобто, забажала чинити так, як їй заманеться, переконуючи себе у власній самодостатності. Такою поведінкою, віддаляючись від сопричастя з Господом Богом, людина втратила себе саму і тоді розпочала відчувати страх, що призвів до того, що вона почала ховатись перед Богом та звинувачувати тих, хто є біля неї (пор. Бт. 3, 10-12). На думку Святішого Отця, страх – це перший симптом людського «ні» у взаєминах з Богом, який, як наслідок, виявляється у тому, що особа не дивиться на себе саму, на власні провини та гріхи, але звинувачує інших. А це вказує на те, що така людина віддаляється від Господа. Саме таким є наслідок гріха. Але Господь не залишає людину у тому володінні зла, але шукає її і запитує, як Адама: «Де ти?» Немов промовляє: «Зупинися, призадумайся: де ти є?» Це є запитанням батька чи матері, які шукають свою загублену дитину. Господь з великою терпеливістю звертається до нас із цим запитанням, заповнюючи порожнечу відстані, що утворилась між Ним та людиною ще на початку.

Про другий переломний момент в історії людства розповідає нам євангелист Лука, звіщаючи ту радісну звістку, що Господь Бог прийшов та оселився між нами. Цей Господній прихід в нашу історію став можливим завдяки людському «так», «так» Пречистої Діви Марії під час Благовіщення. «Через це «так» Ісус розпочав Свій шлях дорогами людства», – наголосив Папа Франциск, додавши, що Бог не приходить у світ як дорослий, але як дитина: поселяється в лоні Пресвятої Богородиці, щоб від самого початку пройти життєвий шлях людини. Він став в усьому подібним до нас, окрім гріха. А за Свою Матір Він обирає єдину людину, яка вирвана з під влади гріха, непорочну Марію, повну благодаті (пор. Лк. 1, 28). Вона вже від самого початку була повною Божої благодаті, тому у Ній не було місця для гріха.

Як зазначив далі Вселенський Архиєрей, «так» Пречистої Діви Марії було повним «так», «так» на все життя, без застережень чи умов. «Ні» перших людей замкнуло перехід від людини до Бога, а «так» Марії його відчинило. Це покірне, повне довір’я до Бога та готове на самопожертву «так» стало дуже важливим для всієї історії, кардинально змінюючи долю всього людства. На переконання Папи, також і наша особиста історія складається із «так» і «ні» Господеві. Однак, іноді ми є професіоналами тих половинчастих «так», немовби не розуміємо до кінця, чого саме хоче від нас Бог та що підказує нам наше сумління. Хитрість допомагає нам не сказати Творцеві остаточне і тверде «ні» і ми шукаємо різного роду виправдання, мовляв зараз ми цього зробити не можемо, можливо зробимо завтра, кажучи: «Завтра я буду кращим, завтра молитимусь, робитиму добро, завтра». Але саме таке лукавство, таке «так, але…» віддаляє нас від Господа і веде нас до того остаточного «ні» та до гріха. Таким Чином людина замикає двері перед добром, а зло користується цими невиконаними «так».

«Кожне повне «так» Богові розпочинає нову історію», – наголосив Єпископ Риму, зазначаючи, що гріх робить нас внутрішньо старими, а «так» Господеві дає початок історії спасіння для кожного із нас та для інших. «В цей час приготування до Різдва, Бог бажає навідатись до нас та чекає нашого «так». […] Нехай кожен з нас великодушно і з довір’ям, як Марія, скаже сьогодні своє особисте «так» Богові», – закінчив свою катехизу Глава Католицької Церкви.