Папа: Звіщати істину з готовністю прийняти перший крок до покаяння

Пастирі повинні звіщати істину, але також бути готовими приймати людей з тим, що вони можуть зробити в цей момент, а про решту подбає Господь. Думками про це Папа Франциск поділився під час ранкової проповіді у четвер, 15 грудня 2016 р., зосередивши свою увагу на постаті святого Івана Христителя.

Увесь народ приходив на Йордан послухати проповідника, також і фарисеї та законовчителі, однак, не для того, щоб христитися, але щоб судити його. Ісус якось запитав натовп, що збирався навколо Нього, на що вони ходили дивитися у пустелю: «На тростину, яку колише вітер, чи на людину в розкішній одежі?». Ні, бо такі живуть у палатах. Вони йшли побачити пророка, якого Христос називає «більше, ніж пророком» й «останнім пророком», бо після нього прийшов Месія.

Як пояснив Святіший Отець, велич Івана полягала в тому, що це був «муж вірний тому, чого від нього вимагав Господь». Ця «велич» також проглядалася в його проповідуванні. Він суворо картав тих, хто на це заслуговував, не казав лицемірно: «Дорогенькі, поводьтеся добре», але називав їх «гадючим поріддям». Це несло загрозу його життю, але «він був вірним», навіть Ірода у вічі називаючи перелюбником.

«Я впевнений, – сказав Папа, – що якби парох під час недільної проповіді сказав: “Між вами є гадюче поріддя і перелюбники”, – то, без сумніву, єпископ отримає листи невдоволення: “Заберіть геть того пароха, який нас ображає”. А Іван ображав. Чому? Бо був вірним своєму покликанню та істині».

Але Наступник святого Петра відразу звернув увагу на те, що Предтеча з розумінням ставився до людей. Митарям, прилюдним грішникам, які визискували людей, казав: «Не беріть більше, ніж належить». Тобто «починав з малого» та христив їх. Солдатів закликав бути чесними і вдовольнятися заробітком, не вдаючись до хабарництва. Іван христив всіх цих грішників, «але вимагаючи принаймні найменшого кроку вперед», тому що знав, «що після цього кроку про решту подбає Господь». І ці люди наверталися.

За словами Святішого Отця, Христитель був пастирем, який «розумів становище людей і допомагав їм продовжувати свій шлях з Господом». Але не зважаючи на те, що був «найбільшим пророком», також і він «переживав темні моменти, мав свої сумніви». Будучи в ув’язненні, він почав сумніватися, чи Ісус був Месією, адже «це був не такий Спаситель, якого він собі уявляв». Ісус виправляє його бачення.

«Великі, – зауважив проповідник, – можуть дозволити собі засумніватися, і це прекрасно. Вони впевнені у своєму покликанні, та щоразу, коли Господь показує їм новий шлях, вони входять у сумніви: “Хіба це відповідає ортодоксії, чи ж це не є єретичним? Це не той Месія, якого я чекав!” Так діє диявол, і навіть деколи через друзів, чи не так? Але в цьому – велич Івана, останнього в шерезі віруючих, яка розпочалася Авраамом, проповідника навернення, який не користується недомовками, засуджуючи гордих, але наприкінці свого життя дозволяє собі засумніватися».

Папа зазначив, що в цьому – прекрасна програма християнського життя. А тому заохотив вірних просити благодаті «апостольської відваги завжди говорити правду, пастирської любові, аби приймати людей з тим трохи, яке вони можуть зробити», довіряючи решту Господеві, а також «благодаті сумніватися». «Дуже часто, – сказав він, – наприкінці життя хтось може запитати: “Чи є правдою все те, у що я вірив, чи це не байки?” Іноді, приходять спокуси проти віри, проти Господа. Нехай же великий Предтеча, який, за словами Ісуса, є найменшим у небесному царстві, але саме тому є великим, допоможе нам прямувати цим шляхом Господніми слідами», – побажав Святіший Отець.