Душпастирський лист португальських єпископів з нагоди 100-річчя Фатімських об’явлень

Постійна Рада Єпископської Конференції Португалії затвердила душпастирский лист з нагоди 100-річчя появ Пречистої Діви трьом пастушкам у Фатімі, зміст якого було обговорено під час 190-ї Пленарної Асамблеї єпископату у листопаді. У підсумковому комюніке кардинал Мануел Клементе, Лісабонський патріарх, підкреслив, що цей лист є не лише роздумами про те, що трапилося 1917 року, але також пригадкою про центральне послання об’явлень, яким є заклик «повернутися до Євангелія».

Завданням документу, за словами секретаря єпископської конференції о. Мануела Барбоси, є допомогти вірним «прожити цю річницю з радістю» та «пригадати про актуальність фатімського послання» та «заанґажування у євангелізацію». Ієрархи звертають увагу на «пророчий знак» заклику до навернення і боротьби зі злом, вміщений у посланню, яке Богородиця передала дітям.

Лист складається з чотирьох частин. Перша коротко представляє історію подій сторічної давності, а далі йде мова про «багате плодами благословення» для Церкви і для світу, яким стало Фатімське послання. Проаналізувавши його основні моменти, документ визначає його, як «дар» і як «запрошення» жити ним на спільнотному та особистому рівнях. Остання частина душпастирського листа пропонує поглянути на фатімську спадщину з перспективи «майбутнього Церкви в Португалії та світі», підкреслюючи «материнське обличчя Церкви» та «пророче звіщення милосердя й миру».

Перше із шести об’явлень Пресвятої Богородиці в місцевості Кова-да-Ірія поблизу Фатіми, на той час нікому невідомому селі у Португалії, відбулося 13 травня 1917 року, а 13 жовтня 1930 року місцевий єпископ визнав ці об’явлення «вірогідними», дозволивши набожність до Фатімської Богородиці. Папа Пій ХІІ, у світлі Фатімських об’явлень, 1942 року посвятив світ Непорочному Серцю Марії, а святий Іван Павло ІІ приписував заступництву Пресвятої Богородиці чудесний порятунок під час замаху, скоєного на площі Святого Петра 13 травня 1981 року.