Важкі питання. Як хреститися в храмах іншої конфесії?

ПИТАННЯ: Чи повинен католик, відвідуючи православний храм і приймаючи участь в православній літургії, здійснювати і знак хреста за православною традицією? Чи треба робити знак хреста за західною традицією, як свідоцтво про належність до католицтва?

ВІДПОВІДЬ: Західна традиція не рівнозначна приналежності до католицтва: в Католицькій Церкві існують східні обряди, які в своїх традиціях і зовнішніх жестах практично не відрізняються від православних. Так, католики візантійського обряду і православні роблять хресне знамення однаково. Багато віруючих східного обряду регулярно відвідують храми латинського обряду і слідують західній традиції і навпаки.

Відносно дотримання власних обрядів в Кодексі канонічного права (для латинської Церкви) говориться про «право»: «Вірні Христу вправі поклонятися Богу за приписами свого обряду, схваленого законними пастирями Церкви, і слідувати своєму способу життя, яке, проте, узгоджується ж з віровченням Церкви» ( кан. 214).

У Кодексі канонів для східних католицьких Церков (CCEO), який є невід’ємною частиною канонічного права Вселенської Церкви, це право стає умовлянням і навіть приписом: віруючим східних обрядів пропонується зберігати свій обряд «в будь-якому місці», за винятком обставин, передбачених церковними канонами. Це можна віднести, зокрема, до феномену зростаючої мобільності віруючих. Не так давно він спонукав Папу Франциска оприлюднити апостольське послання motu proprio “Concordia codici”, яке стосується поправок до деяких положень Кодексу канонічного права. За допомогою цього документа значно полегшені деякі канонічні процедури, що зачіпають пастирську практику в контексті взаємодії східних і західних католицьких громад. Однак принцип, згідно з яким віруючий покликаний дотримувати власний обряд і його гідність, можна певною мірою застосувати і до нашого питання.

Разом з тим хресне знамення, в якій би формі воно не здійснювалося, – це перш за все проголошення приналежності до Христа. Хресне знамення – це також сповідування нашої віри в Пресвяту Трійцю, Отця, Сина і Святого Духа. Воно означає нашу готовність прийняти свій хрест і йти за Господом; всякий раз, здійснюючи знак Хреста, ми оновлюємо зобов’язання нашого Хрещення. Зрозуміло, хресне знамення «по-західному» означає приналежність до обряду. Хресне знамення згідно східної традиції не означатиме компромісу щодо своєї приналежності. Коли ми заходимо в храм іншого обряду чи іншої конфесії і беремо участь в богослужінні, доречно хоча б частково відтворювати жести, які робить асамблея в цьому храмі. Хресне знамення «по-східному» в доречній обстановці не суперечитиме християнському і католицькому свідченню. Можуть виникнути ситуації, коли, осіняючи себе хресним знаменням по західній традиції в православному монастирі чи храмі, ми можемо привернути увагу. Наприклад, потрібно бути готовими до можливих питань і коментарів. Для розпізнавання таких ситуацій необхідно проявити мудрість і розсудливість.