Владика Петро: Певні речі – це тільки гріхи
Коли я був дитиною, я мав благословення, бо я міг чути, як мої дідусь та бабуся молилися щоночі перед сном – пише Владика Петро у газеті Церква і Життя.
Вони молилися разом, не звертаючи уваги на те чи слухав я чи ні. Щовечора вони молилися близько 20 хвилин. Молитви були частково, як і ви б очікували, “Отче наш”, “Богородице Діво”, “Символ віри” і всі молитви, які можна знайти в Катехизмі “Христос наша Пасха” стор. 313-316 англійського перекладу. Я розумів, що молитви були важливими, але була ще одна частина їхнього ритуалу, яку я, в дуже молодому віці, не міг відразу зрозуміти. Чому вони читали 10 заповідей Божих, шість заповідей церковних, чесноти і дари церкви і, звичайно ж, смертельні гріхи людства? Кожної ночі, як я пам’ятаю. З одного боку, я виріс, сам вивчаючи все це, але я не думаю, що вони це робили, щоб навчити мене. Вони робили це для себе.
Я зрозумів, що, коли вони були молодими в Україні, у другій половині 1800-х рр. це було те, як вони вивчали Катехизм від священика або їхніх батьків. Так навчалися тоді українські католики. Ось чому українці були настільки благочестиві історично. Так в основному вони жили. Вони, звичайно, передали мені свою віру. Я хотів би детальніше розглянути те, що кожного вечора мої бабуся і дідусь називали “смертними гріхами”, перш ніж вони послідовно перелічували кожен з них.
Цікаво відзначити, що римо-католики нараховують лише сім смертних гріхів. Ми нараховуємо вісім.
Виголошення гріхів не є частиною молитви, це щоденне нагадування для себе про те, що таке гріх. Які дії є гріхами, які віддаляють нас від Бога. Тепер я думаю, що ця частина нашої давньої молитви – це дійсно спосіб залишатися на прямій, вузькій і близькій дорозі до Бога. Ми повинні знати, що таке гріх і що таке чеснота.Я не буду перелічувати гріхи тут. Ви самі можете знайти їх в Катехизмі, але я задаю питання: “Чи ми дійсно знаємо, що добре, а що погано? Чи ми уникаємо гріха і вибираємо добре? ” Катехизм говорить, що гордість, обжерливість, пожадливість, гнів тощо – це гріхи. Чи ми знаємо, які інші дії, які прийнятi в нашому суспільстві, є смертельними гріхами, які мають дуже серйозні наслідки?Якщо ми не знаємо або не приймаємо ці дії як такі, що є помилковими, ми повинні запитати: “Чому ні?” Бог не змінив своєї думки щодо цього, чому ми змінили?
Владика Петро Стасюк
Єпархій Української Греко-Католицької Церкви у
Австралії, Новий Зеландії та Океанії
***
Ця стаття опублікована у №7 газети Церква і Життя, жовтень 2017 рік
About The Author
