Папа: Без праці нема гідності, але й не кожна праця є гідною

«Без праці не існує гідності», але й «не кожна праця є гідною працею». На це звернув увагу Папа Франциск у відеопосланні, надісланому учасникам Соціального тижня італійських католиків, який розпочався 26 жовтня 2017 р. в місті Кальярі. Його тема: «Праця, якої хочемо: вільна, креативна, спільна та солідарна».

«Існують такі форми праці, які принижують гідність людей, – пригадав Святіший Отець, – ті, що підтримують війни виробництвом зброї, які розпродують цінність тіла через торгівлю людьми, пов’язану з проституцією, що визискують неповнолітніх. Гідність робітника ображає також нелегальна праця й та, якою розпоряджаються вербувальники дешевої робочої сили, праця, яка дискримінує жінок та не є інклюзивною щодо людей з інвалідністю».

Папа також рішуче засудив нестабільну працю, так званий прекаріат, назвавши його «відкритою раною» багатьох працівників, які живуть у постійному страху втратити робоче місце. «Це неморально, це вбиває, вбиває гідність і здоров’я, сім’ю та суспільство. Нелегальна і нестабільна праця вбивають», – наголосив він.

Святіший Отець висловив стурбованість «небезпечною та шкідливою працею, яка щороку спричинює в Італії сотні смертей та інвалідностей», визискуванням робітників та працею неповнолітніх. Він також скерував свою думку «до безробітних, які шукають працю й не знаходять її, до частково зайнятих, яким не вдається переступити через поріг бідності», закликаючи не втрачати надію й підкреслюючи, що Церква трудиться на користь «економіки, яка служить людині, зменшує нерівність й має на меті працю для всіх»

«Світова економічна криза, – підкреслив Глава Католицької Церкви, – розпочалася, як фінансова криза, а далі вилилася в економічну та кризу зайнятості. Криза праці є, одночасно, кризою довкілля та соціальною кризою. Економічна система зосереджується на споживанні, не турбуючись про гідність праці й захист довкілля. Але це схоже до подорожі велосипедом із пробитим колесом: це небезпечно. Гідність та всі захисти відмирають, коли робітника вважається лише рядком у статті витрат, коли залишається проігнорованим волання відкинених немов непотріб».

За словами Святішого Отця, недалекими від такої логіки є також і органи влади, які оголошують тендери згідно з критеріями найнижчих видатків, забуваючи про гідність праці та про екологічну та фіскальну відповідальність підприємств: «Вважаючи, що досягнуть економії та здобудуть ефективність, вони зраджують свою суспільну місію служіння громаді».

Але, як зауважив Папа, існують також і «знаки надії», які зростають немов ліс, не здіймаючи галасу, та навчають двох чеснот: «служити потребуючим» та «формувати спільноти, в яких спільність переважає над суперництвом». За його словами, приємно бачити, що «суспільне оновлення зроджується також із зустрічі та із стосунків» і що «не всі блага є товарами», як от довіра, дружба, любов. «У світі праці спільність повинна перемогти суперництво», – сказав Святіший Отець, закликавши:

«Нехай же ніщо не протиставляється добру людської особи та дбанню про спільний дім, часто спотворений моделлю розвитку, що спричинила серйозний екологічний борг. Технологічні інновації повинні керуватися сумлінням та принципами субсидіарності й солідарності. Робот повинен залишатися засобом, а не перетворюватися в ідола економіки в руках могутніх цього світу. Він повинен служити людській особі та її загальнолюдським потребам».