Ватиканський дипломат: бізнес нездатний на добровільне саморегулювання

Архиєпископ Іван Юрковіч, Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Женеві, виступив під час засідання Безстрокової міжурядової робочої групи про транснаціональні корпорації та інші комерційні підприємства та їхню юридичну відповідальність за дотримання прав людини, що відбулося 25 жовтня 2017 року.

Ватиканський дипломат зазначив, що, незважаючи на те, що ХХІ сторіччя зберегло системи управління, яке успадкувало від минулого, тепер ми є очевидцями послаблення влади держав, в основному через те, що економічний й фінансовий сектори стали транснаціональними й тому мають перевагу над політичним сектором. Іноді ці економічні суб’єкти мають більшу владу, ніж самі держави.

Представник Святого Престолу пояснив, що фінансова криза продемонструвала, що бізнес нездатний на добровільне саморегулювання. Економічна теорія пояснила, чому ми не можемо покладатися на задоволення власних інтересів, і досвід останніх років підтвердив цей висновок: слабкі та бідні держави страждають внаслідок асиметрії в міжнародній системі, де права комерційних компаній регулюються жорсткими законами та сильними механізмами їх впровадження, тоді як їхні зобов’язання регулюються тільки м’якими законами, або добровільними рекомендаціями.

Тому існує чимало людей, особливо мігрантів, що змушені працювати «по-чорному», неофіційно, і не мають елементарних юридичних й економічних гарантій. За словами архиєпископа Юрковіча, ще одна стурбованість стосується здатності міжнародних корпорацій частково уникати територіальності та знаходити собі так зване «проміжне» існування, що ухиляється від національного законодавства. Це дозволяє їм маневрувати посеред різних національних законодавств, користуючись перевагами регуляторного арбітражу та вибираючи юрисдикції, які можуть забезпечити найкращий прибуток.

«Але прибуток не може бути єдиною раціональною метою комерційної діяльності, – наголосив ватиканський дипломат. – Коли нехтуються права людини, відбувається системне виключення із суспільства вразливих верств населення. Потрібні сильніші норми, а також сильніші закони та нормативні акти, які б забезпечили притягання до відповідальності тих, хто не діє згідно з цими нормами».

Представник Святого Престолу вказав на важливість ролі застосування міжнародного права до транснаціональних корпорацій і, зокрема, до їхньої підзвітності за порушення прав людини. Міжнародно-правовий інструмент має потенціал для того, щоб змусити корпорації нести кримінальну, цивільну та адміністративну відповідальність, гарантуючи, одночасно, захист прав людини, надання доступу до судових засобів правового захисту, створюючи, таким чином, важливий інструмент підзвітності.

Надзвичайно важливою, на думку доповідача, є відповідальність фінансових установ, що стимулюють, підтримують або фінансують проекти, що ставлять під загрозу здійснення прав людини. Міжнародно-правовий інструмент також повинен враховувати ці питання та їх вирішувати.

Архиєпископ Юрковіч підкреслив важливість спостереження за впровадженням міжнародних норм, включаючи всеохоплюючіші та посилені закони, які б надавали широкі юридичні права для здійснення дій, що у своїх країнах притягали би до відповідальності ті корпорації, що порушують права людини.

На завершення. Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН зазначив, що держави-учасниці угоди повинні прийняти ефективні законодавчі та адміністративні заходи, відповідно до їхніх національних правових систем та принципів, для того, аби притягати до юридичної відповідальності комерційні підприємства за діяльність, яка порушує права людини у власній країні та за її межами. «Така відповідальність, – підкреслив він, – повинна бути, відповідно до випадків, кримінальною, цивільною або адміністративною».