Трикутник Карпмана в християнському середовищі. Жертва

Ірина обходила вже всіх служителів і наставників, скаржачись на свого жорстокого чоловіка. Про подругу вже й говорити нічого – без скарг на чоловіка не обходилася жодна розмова. Але ж Ірина дійсно намагалася: і корилася чоловікові, і дбала про нього, і інтимні відносини розвивала, дітей виховувала, обіди готувала. «Але йому все недостатньо, а що отримую натомість я? ..»

Всі жаліли Ірину. Чоловік її, Олег, і справді був досить жорсткою людиною. Не те щоб бив, але міг відповісти грубо, квіти забути принести, на роботі затриматися без попередження, похвалою не балував. Але найбільша проблема їхнього шлюбу полягала в тому, що Олег завжди був правий. У своєму спілкуванні з дружиною він «продавлював» свої інтереси. Ірина довго поступалася, адже чоловіка потрібно шанувати і слухати, але періодично бунтувала. Йшли роки, а ситуація не змінювалася: Ірина продовжувала старатися для чоловіка, одночасно скаржилася на нього, Олег, як і раніше, «тиснув».

Консультанти лінії довіри “Добре слово» підготували більш детальний портрет християнина, що грає роль Жертви.

Пізнати Жертву легко: вона нещасна і її хочеться рятувати. Звичайно, в житті кожної людини бувають моменти, коли вона потребує допомоги інших. Але для Жертви це перманентний стан. Скарги на шефа, на роботу, на чоловіка, дітей, служителів, церку і Бога – ключові теми, які піднімає Жертва при спілкуванні.

Чим живе Жертва: почуття сорому і провини є основою, образи і жалість до себе – постійні, безвихідь і переконаність в тому, що ніщо не зміниться на краще – наслідки такого ставлення до життя. Безвихідь штовхає Жертву до нового витка сорому, жалості до себе і образ. Жертва завжди відчуває втому і безсилля. Людина вважає, що в житті від неї нічого не залежить. Присутність поруч Мучителя (Агресора) і Спасителя обов’язкова, щоб звинувачувати першого в своїх бідах і шукати підтримки у другого. При чому часто Агресор і Спаситель уживаються в одній особі, наприклад, в чоловікові.

У чому суть: глибоко всередині Жертва потребує любові, прийняття, уваги та підтримки. Якщо вона не домагається цього від інших, то хоча б пошкодує себе.

Шлях

Жертва домагається любові і прийняття через:

– трудоголізм – все для всіх зроблю, всім послужу;
– усіма силами намагається догодити іншим людям в церкві, в сім’ї;
– послух – уявний (наприклад, чоловікові) з періодичними бунтами;
– успіхи в школі – домагається любові батьків через оцінки;
– вічні хвороби, невдачі, нещастя.

Незважаючи на всі свої старання Жертва ніколи не отримає достатню для себе порцію любові. Її порожнечу не можуть заповнити люди. Таким чином і множаться Агресори – ті невдячні люди, які не в змозі оцінити жертву Жертви.

Небезпечно!

Для християн найбільша небезпека ролі Жертви полягає в тому, що такі люди не можуть прийняти безумовну любов Бога. Теоретично вони будуть це визнавати, але глибоко в серці намагатимуться заслужити і Його любов перерахованими вище методами.

Справжня жертва і псевдожертва

Роль Жертви приміряють багато християн. Справа в тому, що Писання закликає нас принести себе в жертву світу, не боятися постраждати заради Христа. Але заради чого страждає псевдожертва? Заради себе, мета її – любов, прийняття, співчуття, підсвідомо вона шукає вигоду в своїй жертовній поведінці.

Тому Павло в 1 Посланні до Коринтян 13:3 пише, що якщо людина роздасть все майно і віддасть тіло на спалення без любові, то це буде даремно. У християнстві головна рухома сила – це любов. Любов до Бога і до ближнього. Рухома ж сила Жертви – будь-якими методами заслужити любов.

Причина

На думку консультантів лінії довіри “Добре слово”, причини, з яких людина починає грати роль Жертви, індивідуальні. Найчастіше це авторитарні батьки, які не приймали і не любили дитину безумовно. А оскільки дитина не може без любові, вона знаходила шлях, через який отримувала увагу батьків: оцінки, покірливий послух, негативна поведінка, безпорадність, хвороби.

Як перестати грати

Найчастіше Жертва починає шукати вихід, коли доведена до депресії або суїциду. Якщо Ви помітили в собі прояви ролі Жертви, не зволікайте, починайте роботу прямо зараз! Робота ця не над агресором, а над собою.

Два основні пункти, які життєво важливо пройти Жертві:

Навчитися приймати безумовну любов Бога – в цьому заповнення тієї внутрішньої порожнечі, яку не в змозі охопити люди. Шлях цей не такий простий і індивідуальний для кожної Жертви, вимагає віри і роботи з досвідченим наставником або консультантом.

Навчитися приймати відповідальність на себе – не шукати винних, не шукати рятівників, перестати уникати відповідальності за своє життя, але при цьому брати чиюсь відповідальність на себе.

Зрештою, коли ми постанемо перед Богом, ми не зможемо сказати, що та чи інша людина винна в наших нещастях, а ця мене не врятувала. Ми дамо відповідь за свої власні дії чи бездіяльність.

Автор – Нетребенко А.

Джерело: ieshua.org