Папа: Праця повинна служити людині, а не людина праці

Праця, як основа людського процвітання, є ключем духовного розвитку. Згідно з християнською традицією, вона не зводиться до простого «щось робити», а є місією. Про це йдеться у листі Папи Франциска від 23 листопада 2017 р., на ім’я кардинала Петера Турксона, Префекта Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові, з нагоди організованої цим відомством Міжнародної конференції на тему «Від Populorum Progressio до Laudato si’. Праця і робітничий рух в центрі цілісного, сталого й солідарного розвитку», що проходила у Ватикані 23 і 24 листопада 2017 року.

Святіший Отець закликає наслідувати у праці кроки Христа, Який більшу частину свого життя виконував фізичну працю, а Своє прилюдне служіння присвятив тому, щоб позбавляти людей від недуг, страждань та смерті. Він також зазначив, що праця є не лише суттєвою передумовою процвітання, а й ключем соціального розвитку, тому її не можна розглядати як товар, чи як простий інструмент у виробничому ланцюгу товарів й послуг, і вона має пріоритет над будь-яким іншим фактором виробництва, включаючи капітал.

«Однак, як зауважив Павло VI, не треба перебільшувати “містику” праці, – вів далі Папа Франциск. – Людина не зводиться до праці. Існують інші людські потреби, які потрібно брати до уваги й розвивати, такі як сім’я, друзі та відпочинок. Тому важливо пам’ятати, що будь-яка праця повинна служити людині, а не людина праці, і це означає, що ми повинні піддати аналізові структури, що шкодять або визискують людей, сім’ї, суспільства та нашу матір землю».

Наступник Святого Петра вказав на зв’язок між трьома термінами: земля, дім і праця. «Ми не бажаємо системи економічного розвитку, що сприяє збільшенню кількості безробітних, бездомних, чи людей, позбавлених землі. Плоди землі та праці призначені для кожного, і всі повинні бути їхніми рівноправними учасниками», – наголосив він.

Праця, час й технологія – це ще одна сукупність взаємопов’язаних понять, що, за словами Його Святості, заслуговує на увагу в контексті обговорення сталого розвитку. Він підкреслює, що сучасний контекст, відомий як Четверта промислова революція, яка характеризується «прискоренням» та сучасними цифровими технологіями, робототехнікою та штучним інтелектом, спонукає робітників, що намагаються отримати достатню кількість робочих годин, розвивати «утилітарну, недалекоглядну й маніпулятивну ментальність».

«Для цієї ментальності, – вів далі Папа, – не має значення, чи існує соціальна й екологічна деградація; неважливо, що використовується і що викидається; не має значення, чи використовується примусова праця дітей, чи забруднюється ріка міста. Важливий тільки миттєвий прибуток». Святіший Отець закликав учасників Міжнародної конференції боротися з цією проблемою і показати, що «культура зустрічі і дбання» є можливою.

«Потрібні особи, які б безупинно трудилися для того, щоб започаткувати процеси діалогу на всіх рівнях: на рівні підприємства, профспілок; на місцевому, регіональному, національному та глобальному рівнях», – наголосив Глава Католицької Церкви. Він також зазначив, що профспілки та робітничі рухи повинні бути «експертами солідарності», а для виконання цієї місії слід порадив їм уникати трьох спокус: по-перше, уникати егоїстичного колективізму, що полягає в захисті лише інтересів певної групи, ігноруючи бідних й марґіналізованих; по-друге, остерігатися корупції; і по-третє, не забувати про завдання виховувати інших до солідарності, пошани і турботливості.

«Я сподіваюсь, що цей Конгрес породжуватиме синергію, яка зможе запропонувати конкретні напрямні діяльності, відштовхуючись від точки зору робітників, та вкаже шляхи, які ведуть до цілісного, стійкого та солідарного людського розвитку», – побажав на завершення Папа Франциск.