Глава УГКЦ: «Ми живемо поруч, але не є ближніми, хоча можемо навіть ходити до однієї церкви»

Сьогодні ми маємо велику небезпеку у нашому суспільстві перетворитися на абсолютно чужих людей одне для одного. Тож як часто і чому ми відчужуємося від ближніх? І чи може людина, яка палає злобою чи ненавистю, таким чином подбати про свій народ?

Про це у неділю, 26 листопада, говорив до вірян Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час Божественної Літургії у Патріаршому соборі в Києві.

«Притчею про милосердного самарянина Ісус Христос нам пояснює, що нашим найближчим ближнім є наш Бог!» − пояснює Предстоятель сторінки Євангелія, в якому порушується важливе питання про те, хто є нашим ближнім. «Ми в Церкві повинні наближатися до потребуючих, їх зауважувати. Адже якщо Господь став для мене ближнім, то я маю стати ближнім і для того, хто цього потребує, хто в немочі, ув горі або навіть в небезпеці й смерті. “Роби так і будеш жити!” − каже Христос», − додає проповідник.

На думку Глави Церкви, уся наша релігійність нам ні до чого не послужить, якщо ми не будемо любити одне одного! Тому ця притча допоможе нам переоцінити наше духовне життя. «Сьогодні ми маємо велику небезпеку в нашому суспільстві перетворитися на абсолютно чужих людей одне для одного. Як часто і чому ми відчужуємося одне від одного? Бо ми закриваємося перед болем і потребою ближнього, не маємо на нього часу. Наше життя та інтереси є такими заповненими, що непередбаченого випадку в нас просто не може бути! Ми не маємо часу зупинитися і вислухати болі навіть того, хто мешкає з нами в одному домі. Ми живемо через стіну, але не є ближніми, хоча можемо навіть ходити до однієї церкви», − роздумує Предстоятель про виклики, які зараз виникли у взаєминах між людьми.

За його словами, Господь допоможе нам подолати цю спокусу і стати тією спільнотою, яка бере на себе тягарі одне одного.

«Якщо ми поглянемо зараз на наше суспільство, то побачимо багатьох таких, які видають себе за новоявлених месій, новоявлених законовчителів і тих, що хочуть спасти свій народ, але палають ненавистю! Скажіть мені, чи вони є для нас ближніми? Чи той, хто навіть до свого опонента, громадського або політичного діяча, палає злобою, зможе подбати про нас і наше майбутнє? − міркує Блаженніший Святослав про питання, які порушуються на сторінках Святого Писання, крізь призму та специфіку українського суспільства. − Бажаємо, щоб у нашому особистому виборі ми робили те, що буде будувати культуру життя в нашому народі».

Наприкінці свого слова Глава Церкви згадав також про трагічну річницю: 85-ті роковини великого Голодомору 1932-1933 рр. «Ми маємо ставати ближніми в нашій молитві для тих, кого невинно вбито в Україні, навіть тоді, коли ми є роз’єднані простором часу, коли ми перейняли у своє серце їхній голод і біль. Тож ця трагедія стає нашою власною. Лише тоді ми можемо перемогти смерть і будувати життя», − наголосив Предстоятель.

Блаженніший Святослав побажав, щоб заклик Ісуса Христа: «Роби так і будеш жити!» − став для нас заохоченням, надією, а відтак переконанням, що Бог є близько і Він є ближнім для нас, Він перебуває ближче до нас, ніж ми самі до себе.