Передмова Папи Франциска до книги Венедикта XVI про віру і політику

«Взаємозв’язок між вірою і політикою – це одна з великих тем, які були в центрі уваги Йозефа Ратцінґера-Венедикта XVI, і пронизує увесь його інтелектуальний і людський шлях: безпосередній досвід нацистського тоталітаризму вже з молодих років спонукав молодого науковця замислюватися над межами послуху державі на користь свободи послуху Богові», – такими словами розпочинається передмова Папи Франциска до книги його попередника Папи Венедикта XVI «Визволити свободу. Віра і політика в третьому тисячолітті», презентація якої відбулася в Римі 11 травня 2018 р.

Держава не здатна задовільнити всі потреби людини

Святіший Отець звернув увагу на те, що автор книги вказує на відносне значення держави у житті людини: «Людина та її надія перевищують дійсність держави і сферу політичної діяльності», – пише Йозеф Ратцінґер. За словами автора, приклад Римської імперії показує, що держава переорюється в тиранію, якщо претендує на те, щоб задовільнити всі людські потреби і надії.

Папа Франциск підкреслив важливу роль вислуженого Папи, який поряд зі святим Іваном Павлом ІІ розробив і запропонував християнське бачення загальнолюдських прав, здатне протистояти марксистській ідеї держави й атеїстичній ідеології, на якій вона ґрунтувалася.

Залежність від любові як єдиний шлях уникнути самознищення

Його Святість зазначив, що для Йозефа Ратцінґера справжня відмінність між марксизмом і християнством полягає в баченні того, яким чином людина може бути відкуплена або звільнена в земному житті: згідно з марксизмом, відкуплення відбувається завдяки визволенню від будь-якої залежності. Натомість у християнстві «єдиним шляхом до визволення є повна залежність від любові, залежність, що стає справжньою свободою».

«Сьогодні, більше, ніж будь-коли, – зазначає Папа Франциск, – виникає та сама спокуса відкинути будь-яку залежність від тієї любові, яка не є любов’ю людини до власного его, до свого “я і його забаганок”, і, як наслідок, з’являється загроза “колонізації” свідомості людей ідеологією, яка відкидає тверді переконання про те, що людина існує як чоловік і жінка, яким належить завдання продовжувати життя; ця ідеологія, – читаємо далі у передмові, – приводить до запланованого і раціоналізованого виробництва людських істот і – можливо задля якоїсь цілі, яку вважає “доброю” – починає вважати, що логічно і допустимо усувати те, що вважає не створеним, дарованим, але зачатим і породженим нами самими».

Сім’я – майбутнє людства

За словами Святішого Отця, спільна ознака цих удаваних людських «прав», зорієнтованих на самознищення людини, як це демонструє у своїй новій книзі Йозеф Ратцінґер, – це відкинення залежності від любові, відкинення того, що людина – це Боже сотворіння, сотворене Ним з любов’ю на Його образ і подобу. Тому для того, аби захистити людину від ідеологічних маніпуляцій влади, крайньою межею послуху державі повинен бути послух людини Богові.

Папа Франциск додав, що відповідь на цей виклик включає також захист сім’ї, як на це вказував також в Апостольському напоумленні «Familiaris consortio» святий Іван Павло ІІ, який писав, що «майбутнє людства залежить від сім’ї».

На завершення передмови Папа Франциск висловив сподівання, що книга Йозефа Ратцінґера «Визволити свободу. Віра і політика в третьому тисячолітті», разом з іншими його попередніми творами, допоможе усім краще усвідомити теперішнє і знайти твердий орієнтир для майбутнього, а також стане справжнім джерелом натхненням для політичної діяльності, в центрі якої перебуватиме сім’я, солідарність і рівність.