Папа: Для Ісуса ніхто не є чужим

Уповаючи на Ісуса, що є Господом, не слід впадати у відчай перед обличчям фізичної смерті, яка є «немовби сном». Слід боятися тієї смерті, яка походить із серця, закам’янілого з причини зла. Такими думками Папа Франциск поділився перед проказуванням молитви «Ангел Господній» в неділю 1 липня 2018 р., коментуючи євангельські розповіді про воскресіння доньки Яіра та про оздоровлення кровоточивої жінки.

Два Христові чуда

Євангелист Марко розповідає про Яіра, голову синагоги, який прийшов до Ісуса, благаючи прийти до його дому, де вмирала дванадцятирічна донька. Ісус погодився, але під час подорожі надійшло повідомлення про те, що дівча вмерло. «Можемо собі уявити реакцію того батька», – сказав Святіший Отець, зауважуючи, що Ісус сказав йому: «Не бійся, тільки вір!». Коли ж прийшли до домівки, Він вказав усім вийти, ввійшов до кімнати лише з батьками та трьома учнями, та промовив до померлої: «Дівчино, кажу тобі: встань!». І вона підвелася, немовби після глибокого сну.

Всередині цієї розповіді святий Марко помістив ще одну. В дорозі до Яіра до Ісусового одягу доторкнулася жінка та завдяки цьому дотикові зцілилася її кровотеча. Вражає той факт, як «віра цієї жінки притягає спасенну Божественну силу, присутню в Христі», ледь не «викрадає» її. А Він, відчувши, що «сила вийшла з Нього», намагається зрозуміти, що трапилося. А коли жінка в усьому зізнається, каже: «Дочко, віра твоя спасла тебе!».

Всі мають доступ до Ісуса

«Йдеться про дві розповіді, що перетинаються, але мають одне осердя – віру, та показують Ісуса, як джерело життя, як Того, Хто повертає життя тим, які повністю Йому довіряють. Дві головні особи – батько дівчинки та хвора жінка – не є Ісусовими учнями, але вислухані з огляду на свою віру. Вони вірять в Ісуса», – сказав Папа, додаючи:

«З цього можемо зрозуміти, що Господня дорога доступна для всіх: ніхто не повинен почуватися непрошеним, порушником чи таким, що не має права. Для того, щоб мати доступ до Його серця, до серця Ісуса, є лише одна вимога: відчувати потребу зцілення та довіритися йому». У цьому контексті Святіший Отець заохотив слухачів відповісти у своєму серці на запитання про те, чи відчуваємо потребу бути спасенними і чи довіряємо в цьому випадку Ісусові?

Якої смерті слід боятися?

«Ісус відкриває цих осіб серед натовпу та виводить їх з анонімності, визволяє від боязні жити та дерзати. Робить це за допомогою погляду та слова, яке знову ставить їх на ноги після багатьох страждань і приниження. Також і ми, – зауважив Наступник святого Петра, – покликані наслідувати та навчитися слів, які визволяють і поглядів, які повертають бажання жити тим, хто його втратили».

Папа звернув увагу на те, що в цій розповіді перетинаються теми віри й нового життя, яке Ісус приніс для всіх. Увійшовши до домівки, де лежала мертва дівчина, Він прогнав тих, які плакали, кажучи: «Вона не вмерла, але спить». «Ісус є Господь, і перед Ним фізична смерть є немовби сном: немає жодних причин для відчаю. Іншої смерті треба боятися: тієї, що викликана серцем, закам’янілим з причини зла!» – наголосив Святіший Отець.

Ісус до кожного промовляє: Кажу тобі, встань!

За словами Наступника Святого Петра, коли відчуваємо, що наше серце закам’яніло, що воно «муміфікувалося», цього слід боятися. Але «навіть і гріх, навіть муміфіковане серце, ніколи не є останнім словом для Ісуса», Який приніс нам «безмежне милосердя Отця». «І коли ми до глибини впали, Його ніжний і сильний голос досягає нас: “Кажу тобі, встань!”. Як же прекрасно чути ці слова Ісуса, звернені до кожного з нас», – сказав Папа, заохотивши:

«Просімо в Пречистої Діви Марії, щоб супроводила нас на дорозі віри й конкретної любові, особливо щодо потребуючих. І призиваймо Її материнське заступництво для наших ближніх, які страждають тілом і духом».