Папа Франциск про «ризик» свободи: бути вільними – це виклик

«Бажаю вам бути вільними людьми і не боятися віддати свої сили й забруднити руки, щоб чинити добро й допомагати потребуючим», – цим побажанням Папа Франциск завершив відеозвернення до учасників VIII Фестивалю соціальної доктрини Церкви, організованого Італійською Церквою, що відбувається у Вероні на тему «Ризик свободи».

Ризикувати означає взятися за діло

Як зауважив Глава Католицької Церкви, прагнення свободи, яка є «великим Божим даром для Його створіння», набрало «викривлених форм», породивши «війни, несправедливість, насильство, порушення прав людини». Як християни, «усвідомлюючи відповідальність за ближніх», ми повинні бути пильними, аби «ризик свободи» не втратив свого високого та зобов’язуючого значення.

«Ризикувати, у дійсності, – пояснив він, – означає взятися за справу. Таким є наше перше покликання. Всі ми повинні спільно докладати зусилля для того, щоб усувати все те, що позбавляє людей скарбу свободи. І, водночас, віднайти смак тієї свободи, яка вміє оберігати “спільний дім”, дарованим нам Богом».

За словами Папи, існує чимало ситуацій, через які люди не можуть здобути плоди власної свободи, «ризикнути нею». Він виокреми три: злидні, панування технологій, применшення людини до споживача.

Злидні – плід несправедливості.

Насамперед, такою перешкодою є злидні, «спричинені великими проявами несправедливості». І не йдеться про визискування, адже сьогодні виключених не експлуатують, але трактують як непотріб, як відходи. Така людина «не лише відчуває на собі лихі плоди свободи інших», але «по-шахрайському позбавлена можливості самій “ризикнути” власною свободою».

Поступ без відповідальності

Іншою ситуацією, яка «негативно впливає на досвід свободи», Святіший Отець назвав «технологічний розвиток, який не супроводжується належним розвитком відповідальності, цінностей та сумління». Це призводить до «втрати почуття меж», так що перестаємо бачити «епохальні виклики, що стоять перед нами». «Абсолютизація техніки, – наголосив він, – може обернутися проти людини».

Споживацтво – ілюзія свободи

Коли ж ідеться про применшування людини до споживача, то свобода «ризикнути» взагалі «залишається ілюзією». Адже в той час, як ця парадигма спонукає думати, що вільним є той, хто «зберігає мниму свободу споживати», насправді йдеться про поневолення, підтверджене щоденним досвідом.

Прагнення ризикувати

«Незважаючи на ці викривлення, в кожному з нас ніколи не зменшується прагнення “ризикнути” власною свободою. Також і в тих, хто пережив чи живе в ситуаціях рабства чи експлуатації», – наголошує Папа, зазначивши, що свідчення деяких учасників Фестивалю про віднайдену свободу, як от із проституції чи пастки лихварства, є історіями «що підтверджують визволення, яке додає сил і надії».

Свобода ніколи не вбиває мрії

За словами Глави Католицької Церкви, хоч дехто й боїться прямувати проти течії, чимало людей ведуть поміркований, відкритий і гостинний стиль життя, даючи «справжню відповідь на різні форми невільництва», оскільки поводяться як вільні.

«Свобода ніколи не обмежується турботою про те, що трапляється, оскільки міститись в собі щось, що веде далі. Свобода ніколи не вбиває мрії, але будує в житті те, чого багато-хто прагне, але не має відваги досягнути. Без сумніву, бути вільними – це виклик, постійний виклик: він захоплює, пориває, додає мужності, спонукає мріяти, викликає надію, інвестує в добро, вірить у майбутнє. Містить, отже, силу, що є сильнішою від кожної форми рабства. Світ потребує вільних людей!» – наголосив Папа.