Річниця створення сучасної Ватиканської держави, запоруки незалежності Папи
Сьогодні у Ватикані державне свято та вихідний день: 91 рік тому, 11 лютого 1929 року були підписані Латеранські Угоди, згідно з якими на території міста Риму утворено суверенну державу, суб’єкт міжнародного права, завданням якої є забезпечувати Апостольській Столиці, як найвищій інституції Католицької Церкви, повну і видиму незалежність та незаперечну суверенність на міжнародному рівні.
Від конфлікту до співпраці
Станом на XIX століття на території сучасної Італії існували різні держави, деякі з них були незалежними, інші перебували під протекторатом різних тогочасних центрів впливу. Однією з таких була Папська держава зі столицею в Римі, утворена ще в VIII столітті. Всередині ХІХ століття на Апеннінському півострові розпочався процес, названий «Risorgimento» (Відродження) – боротьба за незалежність і об’єднання італійських територій в одну державу. Процес завершився взяттям Риму як столиці Папської держави та перенесенням сюди столиці новоутвореного Королівства Італії.
Таким чином, між папством і королівством виникло напруження, що було розв’язане з підписанням Латеранських Угод, які остаточно врегулювали стосунки між Італією та Святим Престолом, який протягом понад півстоліття хоч і залишався самостійним суб’єктом міжнародного права, однак питання його статусу в Італії та ліквідації світської влади папи до цього часу не було визначене.
Трактат про визнання незалежності та суверенності Святого Престолу, засновуючи Державу-Місто Ватикан, та Конкордат, що врегульовував стосунки між Церквою та Урядом в Італії, були підписані 11 лютого 1929 року в Латеранскому палаці в Римі. Апостольська Столиця отримала широкі гарантії для здійснення своєї місії в світі, а Католицька Церква в Італії отримала юридичні засоби, що забезпечили повну свободу у виконанні її душпастирської, освітньої та харитативної місії, як також свободу прилюдного звершення богопочитання.
Італія, в свою чергу, позбулася образу «кривдника Папи», але також отримала вирішення проблеми моральної проблеми віддалення католиків із суспільного життя. Від цього моменту Церква та католики влилися в політичне та соціальне життя країни, приєднуючи до розбудови спільного дому, роблячи значущий внесок у спільне благо.
Гарант незалежності верховного проводу Церкви
Держава-Місто Ватикан є найменшою незалежною державою у світі, як з огляду на площу, так і з огляду на кількість населення. Крім безпосередньої території, юрисдикції Святого Престолу підлягають деякі об’єкти в Римі та поза містом, що мають екстра-територіальний статус. Ватикан має свій прапор та гімн, власну пошту та засоби суспільних комунікацій. Безпеку Папи та Ватикану запевнюють Корпус Швейцарської Гвардії та Корпус Жандармерії.
Особливим завданням цього утворення є бути інструментом незалежності Апостольської Столиці від будь-якої іншої світської влади. Держава-Місто Ватикан, структури якої обмежені до найнеобхідніших для її існування, є резиденцією Папи Римського та засобом здійснення незалежності Католицької Церкви та Святого Престолу, який є суб’єктом міжнародного права. Саме Святий Престол встановлює дипломатичні стосунки з іншими державами, як також має своїх представників при міжнародних організаціях.
About The Author
