Папа: Богові не байдуже, коли ми віддаляємося від Нього

Три «притчі про милосердя» були в центрі уваги роздумів, якими Папа Франциск поділився під час недільної зустрічі з паломниками, наголошуючи на тому, що Бог завжди очікує на нас з розпростертими обіймами.

«Цей грішників приймає і їсть разом з ними», – дорікали фарисеї з книжниками Ісусові, на що Той відповів трьома притчами, відомими як «притчі про милосердя», думками про значення яких Папа Франциск поділився з паломниками, що в неділю, 11 вересня 2022 р., опівдні прибули на площу Святого Петра у Ватикані. Промовляючи до них перед проказуванням молитви «Ангел Господній», Наступник святого Петра зауважив, що Своєю поведінкою, яка викликала обурення в законовчителів, Ісус показує нам, що Бог є саме таким, Він «нікого не виключає, прагне бачити всіх гостями на Своєму бенкеті, бо всіх любить як дітей».

Неспокій через відсутність

Головними дійовими особами цих притч, які «показують нам, що Бог є Батьком, Який шукає за нами щоразу, коли ми губимося», є пастир, який шукає загублену овечку, жінка, що віднаходить загублену драхму, та батько, що очікує та приймає блудного сина. Святіший Отець звернув увагу на те, що всіх трьох об’єднує «неспокій через відсутність». Кожен з них, якщо би провів деякі розрахунки, міг би залишатися спокійним: бракує однієї овечки, але залишилося 99, загубилася монета, але ж залишилося дев’ять, а навіть батько має слухняного сина, якому може посвятити решту життя. Але їхні серця неспокійні. «Той, хто любить, переймається тим, кого бракує, відчуває ностальгію за відсутнім, шукає загубленого, чекає на того, хто віддалився. Бо хоче, щоб ніхто не був утрачений», – сказав Папа.

«Неспокійний» Бог

«Браття і сестри, таким є Бог: Він не є “спокійним”, якщо ми віддаляємося від Нього, Йому боляче, Він переживає потрясіння у Своєму найглибшому нутрі; а тому вирушає, щоби шукати нас, доки не поверне в Свої обійми. Господь не обраховує втрати та ризики, Він має серце батька й матері, та страждає через відсутність любих дітей», – вів далі Єпископ Риму, наголошуючи на тому, що Бог чекає на наше повернення, коли ми віддаляємося від Нього, чекає «з розпростертими обіймами, якою б не була життєва ситуація, в якій ми загубилися».

«Ти важливий для Бога!»

У цьому контексті Святіший Отець запросив слухачів подивитися у своє серце та запитувати себе, чи ми наслідуємо Бога в цьому, чи переживаємо той «неспокій через відсутність». Чи ми відчуваємо ностальгію за тим, хто віддалився від християнського життя? А може почуваємося добре між собою, «спокійні та блаженні в своїх групах», не відчуваючи жалю до того, хто далеко? «Небесний Отець закликає нас бути уважними до синів і дочок, яких Йому найбільше не вистачає. Подумаймо про якусь знайому нам людину, яка є поруч із нами, але можливо ніколи не чула, щоби хтось їй сказав: Знаєш? Ти – важливий для Бога», – заохотив Папа, підсумувавши: «Дозвольмо, аби ці питання потривожили нас і молімося до Богородиці, матері, Яка ніколи не втомлюється шукати і піклуватися про нас, Своїх дітей».