#ПохвалаБогородиці 23. Богородиця втаємничує вірних в життя Пресвятої Тройці
Богослови, які аналізують текст Акафісту, зауважують, що Ікос 5 слід інтерпретувати у ключі Таїнстві Хрещення, бо тут знаходимо елементи притаманні цьому першому Таїнству християнського втаємничення: є елементи світла («зоря незаходима», «світанок таїнственного дня»), є відвернення від «служби ідолохвальної» (тут пригадуються слова відречення «сатани, і всіх діл його, і всіх ангелів його, і всього служіння його, і всієї гордині його», яке довершує охрещуваний під час Хрещення), є урочисте визнання віри у Пресвяту Тройцю як інтегральна частина Чину Хрещення тощо.
У Хрещенні відбувається нове народження, бо тлінне смертне життя людини, яке вона отримала в природному народженні, тепер поглинається вічним Божим життям, — завдяки єднанню через віру з Воскреслим Христом-Чоловіколюбцем. Дух Святий замешкує в душі новоохрещеної людини, наповнює її своїми дарами, сходить на неї і робить її здатною «світити світлом віри і добрих діл», наслідуючи життя Христа Спасителя і так являючи перед усім світом свою приналежність до вічної Божої родини, згідно зі словами Христа: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5, 16).
Святе Таїнство Хрещення є великим визнанням Святої Тройці, явленням Її присутності і Її діяння у світі, бо через Хрещення людина наново стає улюбленою дитиною Небесного Отця, храмом Святого Духа, вірним учнем чи ученицею Христа Спасителя.
Пречиста Діва Марія є досконалим образом такої Божої дитини: це Вона стала улюбленою і вибраною Донькою Отця Небесного, Яку Бог перед віками вибрав і у повноті часів покликав стати Матір’ю Свого Єдинородного Сина через зішестя і діяння в її житті і лоні сили і благодаті Святого Духа. Завдяки цьому Богородиця явила світові Христа-Спасителя.
Вона водночас просвіщає всіх віруючих людей світлом своє віри, впроваджує їх у Таїнство Пресвятої Тройці, вчить жити як улюблені діти Небесного Отця, приймати Боже Слово з повним довір’ям, відкриватися на творче діяння Святого Духа і так ставати рідними за духом для Христа Господа, згідно з Його власними словами: «„Хто моя мати і хто брати мої?“ Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: „Ось моя мати і брати мої! Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати“» (Мт. 12, 48).
Нехай Вона нас вчинить за духом справжніми братами, сестрами і матерями нашого Господа!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
About The Author
