Російські суди визнали особисту євангелізацію незаконною формою залучення нових членів

У травні два суди в Чукотському автономному окрузі на крайньому північному сході рф винесли рішення в окремих судових справах і оштрафували двох християн за особисте поширення Біблій і християнських книг. Судді постановили, що поширення християнських матеріалів − це незаконне залучення нових членів до церкви, а не особиста євангелізація. про це пише Слово про слово, посилаючись на пресреліз Голос Мучеників.

Два християнина, Ришков Михайло Іванович із найсхіднішого російського міста Анадир і Ковтун Микола Олексійович з арктичного портового міста Певек, подали апеляції. За словами представника «Голосу мучеників» доктора Хьон Сук Фолі, ці справи являють собою новий рівень обмеження особистої євангелізаційної діяльності російських християн.

«Це перший випадок, коли російські суди постановили, що публічна роздача Біблій, християнських книг і буклетів окремими християнами є незаконною формою вербування до церкви, − каже д-р Фолі. − Є й попередні випадки, коли суди штрафували християн за різну християнську діяльність, але тоді судові рішення пов’язували правопорушення з відмовою церков пройти процес реєстрації. В останніх же двох постановах не згадується реєстраційний статус церков.

Замість цього суди оголосили кримінальним злочином публічне поширення християнської літератури, постановивши, що це не є актом особистої євангелізації».

У першій справі Ришкова Михайла Івановича було оштрафовано за порушення статті 24.2 Федерального закону «Про свободу совісті та про релігійні об’єднання» ФЗ №125-ФЗ.

«11 березня цього року він із групою друзів роздавав календарі з назвою “Що обіцяв Бог” разом із християнськими книжками “Найважливіші істини” та “Зупиніться і розпитайте”, а також іншими християнськими буклетами в місті Анадир, − каже др Фолі. − На той час жодні представники влади не зупиняли їх і не перешкоджали їм, але через шість днів за адресою, вказаною в матеріалах, з’явилася поліція і звинуватила Михайла в “поширенні інформації про вчення релігійної організації серед жителів… з метою залучення осіб до складу учасників релігійного об’єднання».

Доктор Фолі каже, що 18 травня в Анадирському районному суді Ришков Михайло Іванович не визнав себе винним. «Він пояснив, що поширював матеріали не для вербування людей у свою церкву, а для того, щоб привести людей до спасіння, − повідомляє доктор Фолі. − Він послався на статтю 28 Конституції Російської Федерації, в якій йдеться про те, що кожному громадянину гарантується свобода поширення своїх релігійних переконань і дій відповідно до них».

За словами д-ра Фолі, суд визнав Михайла Івановича Ришкова винним і оштрафував його на 10 000 рублів (приблизно 125 дол. США).

У другому випадку Ковтун Микола Олексійович роздавав примірники книги «25 улюблених історій з Біблії» в магазині міста Певек у березні цього року. За словами д-ра Фолі, йому також було пред’явлено звинувачення за статтею 24.2 Федерального закону № 125, оскільки представники влади стверджували, що поширення інформації про віровчення релігійної групи серед жителів Певека є незаконною формою залучення зазначених осіб до складу учасників релігійного об’єднання.

«У Чаунському районному суді 31 травня 2023 року Ковтун Микола Олексійович не визнав себе винним, − каже д-р Фолі. − Його захист полягав у тому, що Біблія − це Слово Бога, а не інструмент вербування в церкві, яке веде людей до Бога, а не тільки в церкву. Він сказав, що, поширюючи біблійні історії, він діяв не від імені будь-якої релігійної організації, а як громадянин Російської Федерації, який має законне право сповідувати свою віру». Але, за словами д-ра Фолі, суд визнав його винним і оштрафував на 5 000 рублів (приблизно 62 дол. США).

Доктор Фолі каже, що ці випадки ілюструють труднощі, з якими стикаються євангельські протестанти в Росії. «Російська православна церква має сильний духовний, а також політичний і юридичний вплив по всій Росії, − повідомляє д-р Фолі. − Там, де євангельська протестантська практика відрізняється від російської православної, виникають дедалі більше труднощів. Наприклад, у російському православ’ї євангелізація і поширення християнської літератури дійсно були б формами створення церкви.

Але для євангельських протестантів прихід до віри в Христа і вступ до конкретної церковної організації − різні речі. Ці судові справи − лише останні приклади, які показують, що російські суди діють у відповідно до православного уявлення навернення у віру, криміналізуючи протестантське розуміння. Цю тенденцію, що викликає занепокоєння, християни всього світу повинні принести Господу в молитві».