“Я скалічена і знівечена”: колишній трансгендер засуджує пропаганду зміни статі

Видання Daily Mail опублікувало важку історію британки Шінейд Вотсон. Жінка ділиться своїм трагічним досвідом операцій зі зміни статі та повернення назад до своєї справжньої ідентичності. Вотсон звинувачує пропагандистів трансгендеризму, які не кажуть правди щодо реальних наслідків зміни статі

У підлітковому віці вона зазнала домагань і не хотіла приймати свою жіночність. Найбільш «оптимальним» рішенням, яке вона чула від суспільства та ліберальних університетських спільнот була зміна статі, а доступність цієї процедури у Великій Британії дозволила їй без проблем здійснити відповідні хірургічні процедури. Жінка зробила подвійну мастектомію (видалення грудей), вживала гормональні препарати для зміни зовнішніх ознак статі, проте це не зробило жінку чоловіком.

«Моя грудна клітина схожа не на чоловічу, а на жіночу, але пошматовану скальпелем. Це була катастрофічна помилка, про яку я шкодую кожного дня свого життя, відколи повністю відмовилася від трансформації», — ділиться пані Вотсон. Жінка наводить власний досвід як приклад катастрофічних наслідків сприяння кризі ідентичності з боку держави, медіа та бізнесу.

Приводом висловитися публічно для «екстрансгендера» стала реклама кав’ярень Costa Coffe. Мережа закладів не лише публічно підтримала ідею зміни статі, але й використала у своїй рекламі романтизовані зображення трансгендерів із шрамами після операції зі зміни статі.

«Окрім моєї власної люті, найбільше лякає те, що інших дівчат, як і мене, штовхають цією ж дорогою. Це справді досягло жахливої межі, коли мейнстрімна мережа кав’ярень вважає, що це перемога. Ганьба їм за те, що потурали транс-лобі, не думаючи про можливі наслідки»,— пише Шінейд Вотсон.

Сьогодні зростає кількість людей, які пройшли медичні втручання і потім вирішили повернутися до своєї справжньої статі. Цей досвід надзвичайно болючий і його можна було уникнути, але сучасне трактування трансгендеризму політиками та активістами спричиняє численні особисті трагедії. На своєму прикладі пані Вотсон показує, що лояльна до гендерної теорії медицина не допомагає людям в кризі, але приносить багато страждань.

Дискусії про гендер дедалі частіше виключають базовий християнський погляд на чоловічу й жіночу стать та її незмінність. Навіть консерватори можуть поступатися принципами та задовольнятися віковими обмеженнями для здійснення операцій і вживання перехресних гормонів. Однак історія Шінейд Вотсон та подібних до неї жертв гендерної теорії показує, що досягнення повноліття не може бути дозволом калічити людей.