Папа: чесноти здобуваються постійними зусиллями

Перед тим, як представити почергово головні чесноти, що буде темою подальших загальних аудієнцій, в другу середу березня Папа Франциск зупинився на тому, що таке чеснота.

 

Завершивши тиждень тому роздумами про гордість першу частину мандрівки, присвяченої порокам та чеснотам, у середу, 13 березня 2024 р., Папа Франциск зробив загальний огляд того, чим є чесноти. Оскільки він знову трохи захрипнув, то звернувся на початку аудієнції з коротким вітальним словом, а далі доручив співробітникові з Державного Секретаріату прочитати свою катехизу.

Класичний розділ етики

«Людське серце може потурати злим пристрастям, може піддаватися згубним спокусам, замаскованим у переконливі шати, але може і протистояти всьому цьому. Хоч як би важко це не було, але людина створена для добра, яке справді сповнює її, і вона також може вправлятися в цьому мистецтві, щоб певні нахили стали в ній постійними», – підкреслює Святіший Отець, зауваживши, що роздуми про «цю нашу чудесну можливість» становлять розділ моральної філософії, яким є розділ про чесноти.

Отож, римські філософи називали ці здібності «virtus», що вказує на те, що чеснотлива людина «є сильною, відважною, здатною до дисципліни та аскези», тому вправа в чеснотах є «плодом довгого проростання, що вимагає трудів, а також і страждання». Водночас, грецьке слово «aretè» вказує на щось, що виділяється, викликає захоплення, тобто «доброчесна людина – це та, яка не спотворює себе, деформуючись, а залишається вірною своєму покликанню, повністю реалізує себе».

Сповнення Божого образа

За словами Папи, буде помилкою стверджувати, що «святі є винятками з людства», своєрідним колом обраних, що живуть «поза обмеженнями нашого виду». У світлі роздумів про чесноти, святі – це люди, які «повністю стають собою самими, які сповняють питоме покликання кожної людини». «Яким же щасливим був би світ, якби справедливість, повага, взаємна доброзичливість, широта духу і надія були загальною нормою, а не рідкісною аномалією! Ось чому в наш трагічний час, коли часто доводиться рахуватися з найгіршими людськими якостями, потрібно щоб всі наново відкривали та впроваджували в життя розділ про чеснотливе діяння. В спотвореному світі ми повинні пам’ятати про форму, за якою ми були виліплені, про Божий образ, який назавжди закарбований у нас», – підкреслює Єпископ Риму.

Добро, що стає нормою

Далі Папа наводить визначення чесноти, запропоноване Катехизмом Католицької Церкви: «Чеснота – постійна і тверда схильність чинити добро». Він пояснює, що не йдеться про «імпровізоване, дещо випадкове» добро. Бо й злочинці «в певні моменти просвітлення» чинили добрі вчинки, які «без сумніву, записані в “Божих книгах”», але чеснота є чимось інших. Йдеться про добро, яке «народжується з повільного дозрівання особи», що стає «її внутрішньою рисою». «Чеснота – це навик свободи. Якщо ми вільні в кожному вчинку, і кожного разу, коли покликані вибирати між добром і злом, чеснота – це те, що дозволяє нам мати звичку правильного вибору», – зазначає Святіший Отець.

У співпраці з благодаттю

То як можна здобути цей «прекрасний дар»? За словами Наступника святого Петра, відповідь на це запитання не є простою. «Для християнина найпершою допомогою є Божа благодать. Дійсно, у нас, охрещених, діє Святий Дух, працюючи в наших душах, щоб вести їх до чеснотливого життя. Як же багато християн прийшли до святості через сльози, усвідомлюючи, що не змогли подолати певні слабкості! Але вони відчували, що Бог довершив ту добру справу, яка для них була лише ескізом. Благодать завжди випереджує наші моральні зусилля», – зазначає Папа, додаючи, що не треба забувати й про багатий урок, який нам передала стародавня мудрість, що полягає в тому, що «чеснота зростає та може розвиватися». І щоб так було, «першим даром, про який потрібно просити в Святого Духа, є мудрість».

«Людина не є вільною територією, що має бути завойована задоволеннями, емоціями, інстинктами, пристрастями, не маючи змоги нічого протиставити цим іноді хаотичним силам, які її населяють. Безцінним даром, яким ми володіємо, є відкритість, мудрість, яка вміє вчитися на помилках, щоб правильно скеровувати життя», – пояснив Святіший Отець, додаючи, що ще одним необхідним елементом є «добра воля», тобто, «здатність обирати добро, формуватися завдяки аскетичним вправам».