ЛГБТ-цензура: в Україні видано перший припис за «підбурювання до дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації»

Політика теперішньої влади у сфері інформації несе небезпеку державі та суспільству. В Україні вільно поширюється інформація, спрямована на підрив обороноздатності, зокрема протидію мобілізації. Відповідні «меседжі» популяризують не тільки російські «боти», але організовані мережі громадян України, і все це лишається безкарним. У той же час можна спостерігати спроби тиснути на тих, хто висловлює погляди, які суперечать ЛГБТ-ідеології.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення винесла припис громадській організації «Всі разом!» за публікацію на організаційному сайті статті «Лгбт-рух та педофілія: історичний зв’язок». Підставою для цього стало звернення представника ЛГБТ-угрупування «Наш світ» Андрія Кравчука до Нацради, як зазначається у приписі, «з наріканням на публікацію».

Таким чином була здійснена спроба запровадження ЛГБТ-цензури на основі сумнозвісного Закону «Про медіа».

22 лютого Нацрада офіційним листом запросила голову руху «Всі разом!» взяти участь в розгляді питання «Про внесення припису суб’єкту в сфері онлайн-медіа». Проте у листі була відсутня будь-яка інформація про суть порушення, яке є предметом такого розгляду. Після клопотання про уточнення суті питання Нацрада написала другий уточнений лист-запрошення для участі у засідання 7 березня.

У четвер, 7 березня, відбулося засідання Нацради. Член державного регулятора Максим Онопрієнко зачитав проект Рішення, в якому Нацраді пропонувалося визнати порушення організацією «Всі разом!» вимог пункту 3 частини першої статті 36 Закону України «Про медіа», застосувати захід у вигляді припису та зобов’язати «усунути порушення».

Голова руху «Всі разом!» Руслан Кухарчук під час засідання Нацради заперечив факт порушення закону. Адже стаття – це жанр аналітичної журналістики, який передбачає судження і узагальнення, а опис достовірних історичних і загально відомих відомостей не може вважатися підбурюванням до дискримінації. Адвокат організації Олександр Храпач додав, що для винесення припису за викладеним фактом відсутні правові підстави. Після цього Нацрада відмовилася заслуховувати повний комплекс аргументів представників організації і проголосувала за заздалегідь підготовлений проект рішення про винесення припису.

Нагадаємо, Закон «Про медіа» було прийнято 13 грудня 2022 року. Серед іншого, закон містить засудження «дискримінації» за сумнозвісними ознаками СОГІ – «сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності». Уже саме вживання у законодавстві формулювання цих ознак передбачає, що держава виходить із того, що люди – це не чоловіки та жінки, а носії різноманітних «гендерних ідентичностей» (хоч водночас закон містить згадки і про стать).

Згідно зі ст. 36 закону, «На території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати: висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та груп осіб на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою».

Ст. 111 визначає як «значне порушення» «поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою». За «значне порушення» до суб’єктів у сфері друкованих медіа застосовується штраф у розмірі від 5 до 10 розмірів мінімальних заробітних плат на день вчинення «порушення».

Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями закону, Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» містить норму про те, що «Редакційний статут НСТУ визначає вимоги до поширення інформації про різні групи населення (національні меншини, релігійні групи, сексуальні меншини, хворих та осіб з інвалідністю)».

Водночас новий закон містить норми, що відповідають феміністичному порядку денному, а саме моді на квоти. Говорячи про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, законодавці передбачають квотування: «У разі якщо під час попереднього рейтингового голосування декілька кандидатур набрали однакову кількість голосів, черговість голосування щодо призначення кожної з них на посаду члена Національної ради визначається з урахуванням гендерного складу Національної ради станом на день голосування та з наданням переваги представникам статі, кількість представників якої є меншою» (ст. 76).