Діва Марія Кармельська

Кармель – одна з прекрасних, покритих вічнозеленою рослинністю гір Палестини (точніше, ланцюг гір), розташована на кордоні між уділами колін Ашера і Манасії, яка далеко виступає в Середземне море. Назва гори «Виноградник Божий» (Керем-Ель) походить від винограду, який колись удосталь ріс на її схилах.

Святе Письмо оспівує красу гори Кармель, на якій пророк Ілля з великими знаменнями зберігав віру в Господа Саваота. Саме тут, на г. Кармель, в епоху духовної кризи обраного народу він побудував вівтар і повелів ізраїльтянам, які зібрались до нього, зробити свій вибір: кому вони довіряють – єдиному Богові чи язичницьким божкам (Пор. 3 Цар 18,16-40). Відразу після смерті самого Іллі тут оселилися його послідовники, а потім, наслідуючи їх, і християнські пустельники. У XII столітті на горі поселились пустельники, які заснували монаший чин Пресвятої Діви Марії Кармельскої. Патріарх Єрусалиму св. Альберт на їх прохання написав статут, який до сьогоднішнього дня залишається основним у кармелітському чині.

Центром життя монахів Кармелю була присвячена Діві Марії каплиця, що існувала, згідно з історичними свідченнями, вже в V ст. Звідси й назва свята: «Діва Марія Кармельська». Саме в ній пустельники зустрічалися щодня на Євхаристії, осерді усього їхнього життя.

З цим святом пов’язаний також святий скапулярій (ладанка) – це два маленьких клаптики коричневої матерії (колір кармелітського габіту). Частина, яка спадає на спину, символізує собою те, що всі наші труди, випробування і хрест ми повинні переносити під опікою Марії і, подібно до неї, у підпорядкуванні Божій волі. Інша частина скапулярія спадає на груди, де б’ється серце – двигун життя, який має працювати для Бога і ближніх. Цим серцем ми повинні любити Бога і братів. Це серце ми повинні відірвати від усього тлінного і, за посередництвом Марії, спрямувати його до вічних благ.

У XIII ст. Діва Марія сказала св. Симону Стоку, генералу кармелітів, що скапулярій – це знак спасіння, і що той, хто вмре в ньому, буде визволений від пекельного полум’я. Це знак постійної опіки Пресвятої Діви не тільки протягом життя, але і в момент переходу до повноти вічної слави.

Кармеліти поширюють побожність християнського народу до Діви Марії Кармельської і подають Її як зразок споглядання і пожертви Богові.

«Молимо Тебе, Господи, нехай нам сприяє заступництво Преславної Діви Марії, щоб за Її посередництвом ми зійшли на вершину, якою є Христос. Амінь (вступна молитва з пам’яті Діві Марії Кармельської).